(інформаційний огляд)

19 жовтня 2006 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулось засідання круглого столу "Першочергові завдання соціально-економічної політики держави: пріоритети 2007 року". В обговоренні взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, органів державної влади, представники засобів масової інформації

Список учасників.

Аналітична записка НІСД.

Засідання відкрив перший заступник директора НІСД Олександр Власюк. Він зазначив, що предметом обговорення учасників круглого столу є проект Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2007 рік, прийнятий у першому читанні Верховною Радою України. Програма є фундаментальним, глибоким документом, який є дуже важливим для подальшого розвитку України. Знаковим є те, що при визначенні соціально-економічних пріоритетів і завдань на 2007 р. уряд зробив наголос на активній ролі держави в стимулюванні економічного розвитку, розбудові процесів активного державного інвестування, запровадженні нових державних механізмів стимулювання регіонального соціально-економічного розвитку.

Водночас, відзначив О.Власюк, проект не позбавлений низки недоліків. Так, суттєвою вадою проекту Програми є недостатня увага до завдань європейської інтеграції. Замало уваги приділено завданням розвитку внутрішнього ринку. Не вдається знайти відповіді в проекті і на таку гостру проблему як високий рівень тінізації економіки. Беручись за вирішення великого кола питань, уряд фактично перебирає на себе функції "ручного управління" багатьма економічними процесами, рухом ресурсів.

Відтак необхідне доопрацювання проекту, чому має, зокрема, сприяти й обговорення його учасниками круглого столу.

Тези виступу О.С.ВЛАСЮКА.

Завідувач відділу економічної та соціальної стратегії НІСД Ярослав Жаліло відзначив, що прискорення темпів економічного зростання не повинне вкотре призвести до відмови від необхідних структурних зрушень та здійснення економічних реформ. Щоб забезпечити тривке динамічне економічне зростання як підґрунтя послідовного поліпшення якості життя населення України, має відбутися перехід до якісно іншої моделі розвитку, на основі модернізації економічного та соціального устрою, оволодіння сучасними чинниками конкурентоспроможності. Цільовий орієнтир реформ - створити узгоджений макроекономічний механізм, здатний до швидкого саморозвитку.

Я.Жаліло наголосив на головних пріоритетах соціально-економічної політики на найближчу перспективу, серед яких: розвиток внутрішнього ринку, активізація інвестицій у зміцнення конкурентоспроможності, підтримання активної експортної динаміки, реформування аграрного виробництва, перетворення у соціально-трудовій сфері, розвиток інститутів співпраці влади, бізнесу та громадянського суспільства. Саме на цих пріоритетах має концентруватися Державна програма економічного і соціального розвитку України на 2007 р.

Аналіз проекту показав, що загалом цей документ відповідає основним положенням Універсалу національної єдності. В проекті зроблено наголос на основних стратегічних пріоритетах, які є важливими і актуальними для сучасного етапу розвитку суспільства. Водночас досягнення основних пріоритетів програми передбачається здебільшого за рахунок підвищення ефективності використання традиційних інструментів державної політики, а не завдяки якісним позитивним змінам в економічному та соціальному устрої.

Тези виступу Я.А.ЖАЛІЛА.

Радник Голови Рахункової палати України Володимир Науменко наголосив на тому, що від правильного вибору пріоритетів Програми безпосередньо залежить майбутнє України. Те, що в програмі визначено стратегічні цілі та пріоритети - її значна позитивна риса. Поте негативною рисою є те, що ці пріоритети не підтверджені відповідними фінансовими ресурсами, зокрема - положеннями Державного бюджету на 2007 рік. Цільовою установкою, яку пропонує уряд, є перехід від моделі споживання до моделі інвестиційного зростання. Проте перспективи виділення 10 млрд. грн. від приватизації саме на фінансування інвестиційних витрат - досить проблематичні.

В проекті програми, наголосив В.Науменко, передбачається фактичне підвищення податкового навантаження у вигляді підвищення прибуткового податку та посилення податкового навантаження на АПК. Водночас планується відновлення податкових преференцій для СЕЗ. Не уточнено орієнтирів спрямування інвестиційних та інноваційних видатків, зокрема - проектів енергозбереження. На запропоновано інструментів регулювання внутрішнього ринку. Проігноровано проблеми захисту прав акціонерів.

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Захарій Варналій зосередив увагу на регіональних аспектах проекту програми й розділі "Україна регіональна". Основними проблемами розвитку регіонів, на його думку, на сучасному етапі є: низка інвестиційна привабливість, нерозвиненість інфраструктури, асиметричність розвитку, слабкі міжрегіональні економічні зв'язки, міжбюджетні суперечності, нераціональне використання людського потенціалу. Відтак програма має забезпечити вирішення цих суперечностей, сприяти зміцненню економічного потенціалу та конкурентоспроможності регіонів, підвищенню якості життя всіх верств населення. Проте в цьому першочергова роль має відводитися місцевим органам влади, які поки що далеко не завжди готові до її виконання.

Першочерговими завданнями регіональної економічної політики є пошук компромісу в питанні економічної свободи регіону, розвиток міжрегіональної економічної взаємодії, подолання асиметрії в соціально-економічному розвитку регіонів, запровадження механізмів стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку, зміцнення матеріальної бази територіальних громад, активізація розвитку транскордонного співробітництва. Мають бути впроваджені рівні стандарти життя, рівний доступ до соціальних послуг мешканців регіонів.

Проблеми проекту програми, на думку З.Варналія, - у недостатньому висвітленні питань розвитку фінансової бази місцевого самоврядування, механізмів узгодження державних цільових програм з пріоритетами розвитку окремих регіонів, не передбачено системного підходу до планування соціально-економічного розвитку регіонів тощо. Окремі пріоритети розвитку регіонів окреслено лише загальними рисами, не передбачено конкретних механізмів їх реалізації. Не визначено конкретних орієнтирів відновлення СЕЗ і ТПР, що передбачено у проекті Державного бюджету на 2007 рік.

Презентація у форматі ppt.

На думку заступника керівника Головної служби соціально-економічної політики Секретаріату Президента України Анатолія Зрібняка, основні макроекономічні прогнозні показники проекту слабко обґрунтовані. Не враховується несприятлива зовнішня кон'юнктура, погіршення фінансового стану підприємств, подорожчання енергоносіїв. Заплановане суттєве зниження динаміки соціальних макропоказників, що не дозволяє сподіватись на високу динаміку попиту на внутрішньому ринку. Недостатньо обґрунтованими видаються також фінансові ресурси виконання програми. Виділення великого числа пріоритетів веде до розпорошення бюджетних коштів. Немає критеріїв оцінки ефективності державних цільових програм, їх впливу на макродинаміку економіки.

Якщо перша частина програми, з визначенням пріоритетів, побудована у функціональному розрізі, друга частина, яка визначає власне засоби виконання пріоритетів, - у традиційному галузевому. Не започатковано розробку програми підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Відсутнє системне бачення основних складових інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, етапів та системних важелів переходу до неї. Серед критеріїв виконання програми чимало таких, які не мають цільового характеру. Нечітко визначено напрямки створення зони вільної торгівлі з ЄС. Ці питання мають бути враховані при доопрацюванні програми.

Завідувач відділу моделювання та короткострокового прогнозування Інституту економіки та прогнозування НАН України Ірина Крючкова звернула увагу на ефективність використання обговорюваної програми як інструменту економічної політики. Проект містить багато пріоритетів, але не концентрує увагу на багатьох деформаціях, які склалися за останній рік.

Однією з таких диспропорцій є зменшення доходів нефінансових корпорацій, яке спостерігалося у минулому та поточному році. Натомість відбувається випереджаюче зростання доходів фінансових корпорацій та домогосподарств. Це повністю суперечить засадам інвестиційно-інноваційної моделі, яка спирається саме на фінанси підприємств та пояснює інвестиційну стагнацію минулого року. В поточному році зростання інвестицій відновилося, проте насамперед - за рахунок безпрецедентного зростання корпоративних запозичень, насамперед - з-за кордону. Зменшення фінансових результатів підприємств утруднює подальше залучення позичкових ресурсів, що може створювати передкризову ситуацію. В проекті програми ця проблема не розглядається.

Програма, на думку І.Крючкової, є скоріше набором добрих побажань, аніж керівництвом до дії. Насправді програму має бути прив'язано до можливостей бюджету-2007. Тоді вона вирішуватиме лише ті проблеми, на які уряд може реально впливати, та на вирішення яких є кошти.

Директор Філії НІСД у м. Донецьку Юрій Макогон наголосив на некоректності розгляду СЕЗ як "дірки" в бюджеті. Адже саме спеціальний режим інвестиційної діяльності створював умови, які залучали до СЕЗ інвестиції і обумовлювали надходження коштів до бюджету. Відбувалося повернення капіталу, вивезеного до офшорних зон. Тому для визначення коректної політики щодо СЕЗ та ТПР має відбутися їх детальний моніторинг. При цьому слід звертати увагу на те, що розвиток конкретної галузі має кумулятивний ефект, залучаючи у свою орбіту цілу низку суміжних галузей та виробництв.

Директор Філії НІСД у м. Львові Анатолій Мокій зауважив, що в Україні зберігаються суттєві проблеми, які стають на заваді збалансованому динамічному розвитку. Це, зокрема, тінізація економіки, неефективність корпоративного управління, доларизація економіки, монополізація і "перегрів" ринку нерухомості, криза людського капіталу тощо. На жаль, проект програми не має програмно-цільового характеру. В нетривіальній ситуації пропонуються тривіальні рішення. Недостатньо висвітлений в проекті програми аспект євроінтеграції України. Україна не реагує адекватно на вимоги, які ставить Євросоюз щодо подолання наявних структурних диспропорцій, відсутність з боку України активних пропозицій щодо вигідних для ЄС та для України пропозицій щодо співпраці.

А.Мокій звернув також увагу на необхідність більш активного використання інтелектуального потенціалу України, для чого пропонується інноваційна модель транскордонного співробітництва.

На думку Директора економічних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Василя Юрчишина, останні кроки уряду та проект програми свідчать про відбудову жорсткої фіскальної вертикалі 2002-2003 рр. та підпорядкування економічної політики короткостроковим завданням наповнення бюджету. Посилюється адміністрування на ринках, ручний перерозподіл ресурсів. Уряд планує штучну підтримку окремих галузей через прямі інтервенції.

В.Юрчишин звернув увагу на обґрунтованість макроекономічних орієнтирів програми. Зокрема, зростання ціни на газ, обмежена динаміка цін на експорт з України, додатковий інвестиційний імпорт підприємствами з іноземними інвестиціями роблять малоймовірним досягнення стійкого позитивного сальдо зовнішньої торгівлі. Вплив зростання цін на житлово-комунальні послуги та відповідні структурні зміни у споживчому кошику утруднюватимуть утримання інфляції на рівні 7-8 % на рік.

Професор Київського національного економічного університету імені В.Гетьмана Віктор Чужиков звернув увагу на те, що програма майже не приділяє увагу зовнішнім чинниками впливу на розвиток країни. Україна не є ізольованою, вона знаходиться під тиском низки зовнішніх ризиків: енергетичної залежності, демографічних та міграційних процесів, асиметрії геополітичних та геоекономічних полюсів - сусідів України - Російської Федерації та ЕС. Оскільки скорочення темпів зростання імпорту є проблематичним, необхідна диверсифікація експорту з України, який би компенсував зростання імпорту. Проте в Україні досі немає інструментів підвищення конкурентоспроможності. Європа, здійснювавши протягом 10 років Лісабонську стратегію, дійшла висновку про те, що її виконано так і не було. Відтак відбулося зміщення інноваційної політики ЄС на розвиток регіонів.

В.Чужиков також звернув увагу на надмірну кількість пріоритетів, наведених в проекті програми. Їх у проекті - 26. В той час як в Російській Федерації виділено 8-9, а в ЄС - 3.

Заступник директора Департаменту економічного аналізу та прогнозування Національного банку України Вікторія Санжаровська зазначила, що аналізована програма є громіздким документом, не узгодженим за внутрішньою структурою. Надто оптимістичними є макроекономічні орієнтири і прогнози. Програму не узгоджено з бюджетними ресурсами, що, власне, й було неможливим, адже, на відміну від програми, бюджет не прийнятий досі навіть у першому читанні.

Завідувач відділу соціальної інфраструктури Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, член.-кор. НАН України Валерій Новиков зазначив, що в програмі має бути закладена більш чітка відповідальність уряду за забезпечення базових елементів соціального забезпечення: освіту, охорону здоров'я. Суттєвого посилення уваги вимагає питання реформування ринку праці.

Генеральний директор Бюро економічних і соціальних технологій Ірина Акімова зауважила, що проект програми перевантажений деталями, проте недонасичений необхідними елементами. Деякі з цілей є безпосередньо хибними. Зокрема, такою є ціль досягнення позитивного торговельного балансу. Її досягти украй важко, до того ж, вона прямо пов'язана з інфляційним тиском, курсовою динамікою. Отже, доречнішою є ціль позитивного сальдо платіжного балансу. Не зовсім зрозумілою є також ціль прискорення розвитку малого й середнього бізнесу. Натомість має відбутися спрощення регуляторного середовища для бізнесу будь-якого розміру. Дуже слабко виписано проблему податкової реформи, яка мала б, взагалі, тати предметом окремого підрозділу. Проблематичним є здійснення фіскальної децентралізації без проведення адміністративно-територіальної реформи.

Збереження експортної орієнтації економіки, наголосила І.Акімова, підвищує рівень залежності від зовнішньої кон'юнктури. При цьому недооцінюється потенціал внутрішнього ринку та нарощування інвестицій. Зокрема, в програмі проігноровано розвиток сфери послуг, який має стати важливим чинником зміни структури економіки та інноваційної діяльності. Серед заходів збільшення інвестиційної діяльності програма пропонує насамперед державні інвестиції. Проте недостатню увагу приділено створенню сприятливого інвестиційного середовища: зміні "правил гри", приватизації, захисту прав власника, розвитку ринку землі.

Голова Консультативного агентства розвитку територій Олег Бойко-Бойчук наголосив на тому, що проблеми, на вирішення яких адресовано програму, здебільшого взято з минулого досвіду. Натомість, щоб сформувати коректні цілі, необхідно прогнозувати ситуацію. Так, серед майбутніх проблем будуть: зміна принципів рекрутування регіональних еліт, що веде до політизації місцевого самоуправління, значні кадрові ротації та прихід до влади нового, непідготовленого персоналу, стрімке полівішання суспільства та неприйнятність більшістю населення курсу на ліберальні реформи, зростання цін на енергоносії, депрофесіоналізація ринку праці та його невідповідність завданням інноваційного розвитку, старішання житлового фонду та житлово-комунального господарства. Саме відповіддю на ці проблеми мають бути урядові пріоритети. Отже, необхідно зменшити число пріоритетів у програмі та переосмислити їх.

Суддя Конституційного суду України Володимир Кампо зауважив, що найскладнішим питанням є: яка стратегія має бути обрана. Слід насамперед визначитися з геополітичними пріоритетами та становленням України як дійсного регіонального лідера - між Заходом і Сходом. Україна, на думку В.Кампо, є насамперед транспортною державою і має пріоритетним чином розвивати свій транзитний потенрціал.

Заступник завідувача відділу регіонального розвитку Управління регіональної політики Кабінету Міністрів України Зоя Чернова відзначила, що в сфері регіонального розвитку механізми узгодження державних програм з пріоритетами регіонального розвитку урядом передбачені внесенням змін до відповідних нормативних актів щодо цільового програмування, відтак вони не розглянуті в проекті програми.

Це ж стосується і необхідності укладення угод щодо регіонального розвитку, механізм яких розглядається окремо та буде прийнятий окремою постановою Кабінету Міністрів України.

Експерт Центру антикризових досліджень Станіслав Романенко наголосив, що, аби стати інструментом реалізації конкретної політики, програма повинна містити узгоджене "дерево цілей". У її нинішньому стані програма не працює на створення інноваційної моделі розвитку, оскільки не містить цілеспрямованої промислової політики.

Як відзначив завідувач відділу регіональної політики Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Воротін, запропонований Кабінетом Міністрів проект не слід розглядати як претензію на ідеальний документ. Програма знаходиться на етапі підготовки рішення - і усі дискусії з її приводу позитивним чином працюють на поліпшення результуючого документу. Програма має спиратися на завершення в Україні перехідного періоду і заохочувати до колективних дій в рамках ринкової економіки.

Завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Кудряченко зазначив, що незаперечним позитивом проекту програми є зроблена спроба визначити, чого Україна досягла на сучасному етапі і куди вона має намір "рухатись". Це - вкрай важливо для позитивного міжнародного іміджу, на який тривалий час негативно впливала відсутність у держави певної визначеної стратегії.

Завідувач відділу економічної та соціальної стратегії НІСД Ярослав Жаліло вказав на те, що, просуваючись від перехідної до ринкової економіки, Україна вже повинна навчитися використовувати важелі і інструменти, які надає побудована ринкова економіка. Відтак програма економічного соціального розвитку не повинна сприйматися як розпис централізованого перерозподілу ресурсів. Вона має визначати "правила гри", які пропонує уряд для того, аби ринковими важелями заохочувати суб'єктів економіки до дій згідно визначених стратегічних пріоритетів.

Підбиваючи підсумки обговорення, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Захарій Варналій відзначив зацікавленість, змістовність та корисність обговорення, яке відбулося, висловив вдячність учасникам засідання та переконання в тому, що висловлені ними пропозиції та зауваження буде враховано при доопрацюванні проекту Програми економічного і соціального розвитку України на 2007 рік.

Засідання здобуло висвітлення в засобах масової інформації.

Прес-реліз.