Щодо основних позицій Програми економічного і соціального розвитку України на 2007 р. в контексті пріоритетів соціально-економічної стратегії
(тези виступу О.С.Власюка на засіданні круглого столу)
Завершення виборчого циклу, формування парламентської коаліції і нового уряду, визначення в межах Універсалу національної єдності національних пріоритетів відкрили перед Президентом, парламентом і урядом України можливість присвятити наступні три роки здійсненню глибоких реформ, без яких неможливі якісні зміни в соціальному і економічному житті країни.
З цієї точки зору "Державна програма економічного і соціального розвитку України на 2007 р.", проект якої було подано Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, могла б дати чіткий перелік механізмів реалізації соціально-економічних цілей, зафіксованих в Універсалі національної єдності, забезпечити системний, виважений підхід до подальших соціальних і економічних реформ в Україні, а її реалізації могла б стати основою подальшої співпраці між Президентом України, парламентом і урядом в соціально-економічній політиці.
У той же час, проведений аналіз поданого проекту Програми вказує на те, що вищезазначені цілі і завдання реалізовано в проекті лише частково.
Знаковим є те, що при визначенні соціально-економічних пріоритетів і завдань на 2007 р. уряд зробив наголос на активній ролі держави в стимулюванні економічного розвитку, розбудові процесів активного державного інвестування, запровадженні нових державних механізмів стимулювання регіонального соціально-економічного розвитку.
У той же час, питання ефективного використання згаданих бюджетних інвестицій, контролю держави над цільовим спрямуванням коштів, отриманих підприємствами через різного роду преференції (в тому числі це стосується спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку), поки що в проекті Державної програми чітко не висвітлено.
Уряд планує посилити податкову дисципліну. Погоджуючись щодо необхідності контролю держави за стабільністю бюджетних надходжень, слід, тим не менш, дотримуватися норм Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" і утримуватися від будь-яких кроків, які можуть посилити адміністративний і податковий тиск на бізнес.
Суттєвою вадою проекту Програми є недостатня увага до завдань європейської інтеграції. Завдання скорочення економічного відриву від країн Об'єднаної Європи, наближення національної економіки до євроінтеграційних вимог мали б стати головним акцентом програми.
В проекті замало уваги приділено і розвитку внутрішнього ринку. Зростання споживчого попиту відіграло важливу роль в прискоренні економічного зростання. Проте, аби ці позитивні процеси продовжувалися й надалі, мають відбутися значні зрушення в підходах держави до економіки: держава має стимулювати зменшення рівня монополізму в українській економіці, приділити увагу розвитку ринкової інфраструктури.
На більшу увагу заслуговують реформи на селі, зволікання з якими вже є неприпустимим. Вони мають набути розвитку вже в наступному році, проте проектом Програми передбачено здебільшого традиційні заходи, які не передбачають радикального удосконалення системи господарювання, організаційних форм, відносин власності, земельних відносин тощо.
Надміру традиційний, екстенсивний підхід вжито урядом щодо завдань енергозабезпечення та енергозбереження. Запропоновані заходи практично не покращують стан енергетичної безпеки країни, не підвищують наразі низький рівень енергоефективності національної економіки. Значні ризики, пов'язані з динамічним подорожчанням вартості імпортованих енергоресурсів, спонукають до пошуку нових підходів у цих сферах.
Замало уваги приділено заохоченню працюючої частини населення до продуктивної праці, якнайефективнішого використання свого трудового та інтелектуального потенціалу на благо українського суспільства.
Не вдається знайти відповіді в проекті і на таку гостру проблему як високий рівень тінізації економіки. Детінізація не може обмежуватися лише підвищенням рівня державного контролю, але має передбачати й інструменти легалізації тіньових капіталів некримінального походження.
Звертає на себе увагу слабка узгодженість положень Програми з проектом Закону України "Про державний бюджет", внесеним урядом на розгляд Верховної Ради. Це містить ризики недофінансування окремих положень Програми, які посилюються непрозорістю ресурсного забезпечення, покладанням виключно на державні фінанси, розпорошенням бюджетних коштів між значною кількістю державних відомств-розпорядників бюджетних коштів. Очевидною є потреба впровадження механізмів узгодженої підготовки цих двох програмних документів. Підготовка таких механізмів має стати пріоритетним завданням Уряду на 2007 рік.
До того ж, беручись за вирішення великого кола питань, уряд фактично перебирає на себе функції "ручного управління" багатьма економічними процесами, рухом ресурсів тощо. Значна частина завдань сформульовані неконкретно, в категоріях "посилити" чи "підвищити", без розкриття змістовної частини дій, які вимагаються від органів виконавчої влади. Це закладає підґрунтя неефективності їхніх дій, а подекуди - й прямих зловживань. Програму слід позбавити таких загальних фраз та наповнити завдання конкретним змістом.
В цьому контексті украй важливими є розробка та оприлюднення чітких прозорих критеріїв, механізмів оцінки дій уряду суспільством. На жаль, таких заходів Програма не пропонує.
Виходячи з цього, пропонуємо рекомендувати Кабінету Міністрів України провести доопрацювання поданого проекту, приділивши першочергову увагу таким напрямкам:
- реформування системи податкових та інших стимулів економічної політики, в тому числі - щодо СЕЗ та ТПР, визначення прозорих критеріїв та механізмів їх оцінки і використання;
- розробка та представлення до кінця 2006 р. Стратегії реформування податкової системи з чітко визначеними термінами реалізації та послідовністю;
- розширення прав місцевих органів влади у сфері податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, яка має суттєве значення для регіонального розвитку;
- створення системи заходів щодо зниження рівня енергоємності національної економіки, енергозбереження, диверсифікації енергопостачання;
- поглиблення соціально-економічних реформ в аграрному секторі, зокрема - приведення механізмів податкової та бюджетної підтримки сільського господарства у відповідність з вимогами СОТ та ГАТТ, забезпечення розвитку інфраструктури аграрного ринку;
- підвищення ефективності бюджетної політики, забезпечення жорсткого контролю над цільовим спрямуванням бюджетних видатків, в тому числі - збільшених у 2007 р. видатків розвитку, підвищення ефективності відбору інвестиційних проектів та здійснення державних капіталовкладень;
- конкретні механізми взаємодії України з ЄЕП, що забезпечують реалізацію наших національних інтересів;
- заходи щодо застосування інструментів СОТ для реалізації позитивного потенціалу членства України в цій організації, захисту інтересів українських виробників на зовнішніх та внутрішніх ринках;
- посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості та підвищення ефективності використання робочої сили, легалізаця зайнятості та доходів від трудової діяльності;
- детінізація економіки та інструменти і механізми амністії некримінальних тіньових капіталів;
- засоби залучення до фінансування заходів, передбачених Програмою, окрім прямого державного фінансування, ресурсів суб'єктів підприємницької діяльності;
- засоби підвищення публічності дій уряду, залучення фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, територіальних громад до оцінки його ефективності та моніторингу заходів економічної політики.
Доопрацювання проекту "Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2007 р." із залученням відповідних профільних відомств, наукових установ, представників громадськості, сприятиме його наближенню до відповідей на виклики, які постають сьогодні перед Україною, до формування суспільного консенсусу навколо цілей і завдань суспільного розвитку.