Засідання круглого столу

“Українська національна ідея у слобожанському контексті:

історія та сучасність”

28 листопада 2006 р. Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Харкові за підтримки Київського представництва Інституту Кеннана було проведено засідання круглого столу на тему: “Українська національна ідея у слобожанському контексті: історія та сучасність”.

Метою круглого столу було обговорення розвитку української національної ідеї у слобожанському контексті.

На засіданні круглого столу були присутні науковці ХФ НІСД, філософи, політологи, соціологи, історики, культурологи, мистецтвознавці м. Харкова, а також Я. Пилинський – директор Київського представництва Інституту Кеннана.

СПИСОК УЧАСНИКІВ

Під час роботи круглого столу обговорювалися такі питання:

· Харків як історичний центр модернізації української національної ідеї;

· Харківський метрополіс в сучасних урбаністських студіях;

· Слобожанщина у контексті українського націотворення;

· символічна географія Слобожанщини: конструювання кордонів та формування ідентичності в умовах порубіжжя;

· культурно-історичні проекції символічної метагеографії: “Східна Україна” vs. “Слобідська Україна”;

· культурні паттерни регіональних українських ідентичностей.

Засідання круглого столу відкрив О. Фісун – канд. філософських наук, доцент, заст. директора з наук. роботи ХФ НІСД, привітавши учасників круглого столу. О. Фісун наголосив на актуальності заходу, особливо підкресливши роль Слобожанщини і Харкова у формуванні української національної ідеї. Саме у Харкові – своєрідному “українському Чикаго”, в умовах бурхливого розвитку індустріальної урбанізації протягом першої третини ХХ-го століття багатонаціональне міське середовище висунуло і сформулювало саме ті ідеї, що стали рушієм модернізації проекту “Україна” у ХХ столітті.

У своєму виступі В. Кравченко, доктор істор. наук, професор, зав. кафедрою українознавства ХНУ імені В.Н. Каразіна вказав на роль Харкова і Слобожанщини у формуванні та розвитку української національної ідентичності. Була особливо підкреслена транзитна роль Слобожанського регіону в історії України.

Д. Чорний, канд. істор. наук, доцент кафедри українознавства ХНУ імені В. Н.Каразіна звернув увагу на такі історичні проблеми, як індустріалізація Харківського регіону та процеси націотворення у період XIX-XX ст.. Було критично розглянуто деякі існуючі стереотипи, наприклад “Харків – індустріальне місто”, “Харків – інтелектуальний центр”.

С. Наумов, канд. істор. наук, доцент кафедри історії України ХНУ імені В.Н. Каразіна у своєму виступі розглянув роль Харкова як історичного центра модернізації української національної ідеї. Була висловлена думка про актуальність порівняння Харкова з іншими історичними центрами.

М. Чугуєнко, канд. істор. наук, доцент кафедри українознавства ХНУ імені В.Н. Каразіна розглянув наступні актуальні для України проблеми: 1) поєднання національних ідентичностей з імперською; 2) постколоніального підходу до вивчення вказаних ідентичностей в Україні.

О. Крисенко, канд. філос. наук, заст. зав. відділом політичного аналізу ХФ НІСД у виступі особливо підкреслив і роль Слобожанщини у теперішньому українському національному проекті. Було розглянуто символічну географію “Сходу” та “Заходу” України у контексті порядку денного.

В. Пасісниченко, канд. філос. наук, докторант соціологічного фак-ту ХНУ ім. Каразіна звернув увагу на мовну проблему на території Слобожанщини.

О. Філіпова, канд. соц. наук, доцент соціологічного фак-ту ХНУ імені В.Н. Каразіна у своєму виступі розглянула проблему формування сучасних українських ідентичностей. Було наголошено на існуванні “слобожанського варіанту української національної ідентичності”. Розглянуто думку про Україну як “мікроімперію”.

О. Буряк, зав. каф. основ архітектури ХДТУБА розглянув український модернізаційний проект XX ст. у архітектурному вимірі. Була зазначена особлива роль архітектурної спадщини Харкова XX ст. та висловлена думка про необхідність її збереження.

С. Рибалко, зав. каф. теорії та історії мистецтва ХДА дизайну та мистецтв у своєму виступу звернула увагу на урбаністичний компонент слобідської української культури, наголосила на провідне місце дизайну в мистецтві Харкова.

А. Корнєв, ст. викладач каф. теорії та історії мистецтва Харківської Академії дизайну та мистецтв розглянув стан слобожанської української культури у наш час. Був зроблений висновок про надмірну “бюрократизацію” у сучасній українській культурі (як приклад навів ситуацію з режисером Жолдаком – “Тобілевичем IV”). Позитив – наявність у Слобожанщині “молодого покоління” митців, що підростає.

В. Тітов, доктор філософських наук, професор Харківської Національної Юридичної академії ім. Я. Мудрого у своєму виступі розглянув культурологічний аспект мультикультурного слобожанського середовища. На думку проф. Тітова головна проблема розбудови української нації полягає в економічній площині, а не культурно-етнічній.

М. Шаповаленко, канд. політ. наук, доцент кафедри філософії і політології ХНУВС розглянула проблему подальшої інтеграції Слобожанщини до “українського національного проекту”.

Підбиваючи підсумки обговорення, директор Київського представництва Інституту Кеннана Я. Пилинський та заст. директора з наук. роботи ХФ НІСД О. Фісун відзначили зацікавленість та змістовність обговорення, яке відбулося, висловили вдячність учасникам засідання. О. Фісун підкреслив, що круглий стіл допоміг краще окреслити особливості української національної ідеї у слобожанському контексті, що допоможе краще зрозуміти місце Слобожанщини в українському національному проекті. Вказана проблематика може стати основою для подальших досліджень.