8 червня 2006 р. Національний інститут стратегічних досліджень спільно з Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень в м. Дніпропетровську за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні провели в м. Дніпропетровську міжнародну конференцію "ВСТУП УКРАЇНИ ДО НАТО: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ".

У конференції взяли участь представники центральної та місцевої влади, наукових установ, аналітичних центрів, неурядових організацій, мас медіа, працівники дипломатичних представництв в Україні.

Змістовна частина заходу включала три складові: погляд на питання євроатлантичної інтеграції України представників дипломатичного корпусу, що працюють в Україні, українських посадовців та експертів, а також аналіз проблем інформаційної політики у цій сфері.

"Зовнішнє" бачення висвітили керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні пан Ральф Ваксмут, директор Центру інформації і документації НАТО в Україні пан Мішель Дюре та радник-посланник Посольства Федеративної Республіки Німеччина Йоганнес Регенбрехт. Зокрема, пан М. Дюре дав змістовну відповідь не питання, що НАТО очікує від України як потенційного члена. На його думку, мова йде скоріше не про вимоги, а про сподівання з боку Альянсу, що Україна зможе досягти успіху по трьом головним напрямам: реформа сектору безпеки, забезпечення суспільної підтримки та досягнення політичного консенсусу щодо членства в НАТО. Він наголосив, що зробити це Україна може тільки сама. Пан М. Дюре також зазначив, що члени Альянсу навряд чи зможуть зрозуміти, чому зараз антинатівські кампанії в Україні мають навіть більший розмах, ніж під час бомбардувань Косово. Це показує, що уряд не проводить відповідну інформаційну політику (яка за логікою речей повинна була б відповідати зовнішньополітичній євроатлантичній риториці). Інформаційна політика має свою технологію, і НАТО не може робити це за Україну. Публічна дипломатія НАТО спрямована на громадськість країн-членів і має за мету пояснення дій Альянсу виборцям, від яких залежить позиція урядів. Однак НАТО не займається своєю саморекламою серед потенційних нових членів. Пан М. Дюре також зазначив, що досвід інших країн показує, що інформаційна кампанія уряду на підтримку членства в НАТО займає 3-4 роки.

Пан Й. Регенбрехт зазначив, що в країнах НАТО відчувають розрив, який існує між зовнішньополітичним курсом вступу України до НАТО та запереченням такого кроку з боку електорату. На думку пана Й. Регенбрехта, в Україні відсутні навіть змістовні політичні дискусії, не говорячи вже про інформаційні кампанії. Незважаючи на ці очевидні недоліки, пан Й. Регенбрехт вважає, що Україна зможе встигнути на найближчий цикл підготовки у рамках Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) 2006-2007 років. Однак значення термінів не треба перебільшувати. Головне - щоб була відчутна політична воля керівництва України та його готовність взяти відповідальність за проголошений зовнішньополітичний курс.

"Внутрішній" погляд був представлений працівниками центральних та регіональних органів влади. Заступник директора департаменту НАТО Міністерства закордонних справ України пан В.Яснюк підтвердив, що Україна має високі шанси приєднатись до ПДЧ у 2006 році. Відповідні плани та програми підготовлені, і у разі створення урядової коаліції ці плани мають високі шанси бути підтриманими з боку Альянсу. Директор Дніпропетровського філіалу НІСД пан А.Шевцов та заступник керівника Апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України О.Семіков спростували міфологію нейтралітету, відзначили ціннісний та геополітичний аспект вступу України до НАТО і наголосили на вразливості антинатівської інформаційної кампанії Росії, яка за багатьма напрямами має тісніші стосунки з Альянсом, ніж Україна.

Пан В.Пострибайло, начальник групи відділу військового співробітництва з НАТО Управління євроатлантичної інтеграції ГШ ЗСУ, в своєму виступі розповів про кроки Міністерства оборони у впровадженні принципів оборонного планування НАТО в Україні. Панове С.Костюков, державний експерт Апарату Ради національної безпеки і оборони України та І.Шинкаренко, проректор з наукової роботи Дніпропетровської юридичної академії МВС України, зупинилися на реформі правоохоронної системи та спецслужб.

Були розглянуті ключові суспільно-політичні проблеми євроатлантичної інтеграції України. Старший науковий співробітник Дніпропетровського філіалу НІСД пані Т.Брежнєва спростувала деякі поширені міфи стосовно референдумів щодо членства в Альянсі і виклала процедуру, яка має бути застосована в України у разі рішення про вступ. Панове В.Баштанік, Л.Прокопенко, Дніпропетровський Регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України, Д.Прошін, Дніпропетровський Університет економіки та права, та О.Войтовіч, Дніпропетровська міська рада народних депутатів, розповіли про причини та недоліки інформаційної політики на регіональному рівні. Зокрема зазначалось, що посадовці у регіонах не можуть переконувати виборців в перевагах євроатлантичного курсу, якщо на державному рівні політики не демонструють такої переконаності.

Гострі дискусії викликали питання про грань між інформуванням та пропагандою, особливо щодо прав і обов'язків викладачів навчальних закладів, а також питання про право політичного керівництва говорити про вступ до НАТО за відсутності суспільної підтримки. Загалом ці дискусії показали, що противники членства України в НАТО часто вважають просте інформування про діяльність цієї організації порушенням принципів демократії (на підставі того, що уряд не повинен говорити про те, що не підтримується населенням). Це висвітлює значно глибшу проблему: в Україні (принаймні на регіональному рівні) відсутнє чітке розуміння того, що таке демократія.