ЕКОНОМІЧНИЙ ДІАЛОГ: ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ УСПІХУ
 |
8 лютого 2007 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулось засідання круглого столу "Економічний діалог: партнерство заради успіху". Засідання було організоване Національним інститутом стратегічних досліджень та Центром антикризових досліджень. В обговоренні взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, органів державної влади, провідних промислових підприємств, громадських об'єднань, представники засобів масової інформації. |
Засідання відкрив директор НІСД Юрій Рубан. Він зазначив, що завершення політичного циклу, пов'язаного з виборами Президента та до Верховної Ради України надало, нарешті, запас часу для конструктивної діяльності. Проте країна досі залишається перед вибором - чи буде цей запас часу використаний для модернізації економіки та суспільства загалом. |
 |
Аби використати цей період продуктивно, конче необхідний діалог між основними силами суспільства - державою, бізнесом та складовими громадянського суспільства. Необхідно встановити оптимальні підходи, які б забезпечили їх успішну участь у такому економічному діалозі. Кроки назустріч у пошуку мають робити усі учасники. Національний інститут стратегічних досліджень також не залишається осторонь. Зокрема, однією з організаційних підвалин діалогу може бути Послання Президента України до Верховної Ради України, яке базується на експертній доповіді, у підготовці якою під керівництвом НІСД взяли участь понад 200 фахівців - представників різних сторін життя суспільства. Складовою економічного діалогу є, на думку Ю.Рубана, і цей круглий стіл.
Завідувач відділу економічної та соціальної стратегії НІСД, Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло наголосив на тому, що нині відбувається скорочення відстані між народом і владою. Натомість відносини бізнесу як з державою, так і з населенням досі здебільшого будуються на конфліктних засадах. Між тим, за взаємними претензіями забувається тривіальна логічна схема: громадяни є власниками головного ресурсу економіки - праці, бізнес є способом застосування цього ресурсу для збільшення суспільного багатства, держава є створювачем умов, у яких цей процес відбувається. Шлях встановлення порозуміння розглядається як економічний діалог - як тривалий інтегрований багаторівневий процес.
Аби бути продуктивним, економічний діалог має базуватися на трьох "золотих" постулатах, які випливають із макроекономічної суті ринкової економіки:
- Соціальний діалог має враховувати умови функціонування бізнесу.
- Бізнес має бути суспільно відповідальним.
- Держава має бути гарантом стабільних та прозорих умов, в яких працює та отримує прибуток бізнес.
Аби зрушити з місця економічний діалог, держава як стратегічно орієнтований суб'єкт могла б, на нашу думку, "підштовхнути" бізнес до соціально спрямованих дій шляхом запровадження комплексу спеціальних стимулів. Такими заохочувальними засобами можуть бути:
- Фіскальні засоби
- Дії держави на ринку праці
- Активне пропагування цінностей та стандартів соціально відповідального бізнесу,
- Державна підтримка національних і міжнародних ініціатив, пов'язаних з соціальною відповідальністю.
- Запровадження стосунків державно-приватного партнерства.
Перехід від моделі соціальної поведінки бізнесу, обмеженої формулою "сплата податків і зарплат плюс благодійність" до повномасштабного соціально-економічного партнерства є, на думку Я.Жаліла, одним із визначальних політичних завдань сучасного етапу суспільно-економічного розвитку України і має стати конкретним продуктом економічного діалогу.
 |
Заступник директора НІСД Захарій Варналій зосередив увагу на проблемах взаємовідносин між владою та бізнесом, насамперед - малим і середнім, який уособлює підприємницький сектор економіки. Виступаючий детально зосередився на ролі й функціях підприємництва в українській економіці, проблемах та перешкодах розвитку підприємництва в генетичному розрізі та на сучасному етапі, виклав власне бачення завдань стратегії державної підтримки підприємництва в Україні. |
Значна роль у встановленні оптимальних відносин обох сторін, на думку З.Варналія, має належати громадським об'єднанням підприємців. Він зупинився також на завданнях держави та необхідних заходах державної економічної політики щодо заохочення розвитку підприємництва в Україні та поліпшення контактів підприємницького сектору з державою. Спільними в контексті формування економічного діалогу є завдання формування механізмів залучення громадськості до розробки політичних рішень, утворення інституційного механізму постійного діалогу, надання підтримки веденню діалогу з боку інститутів громадянського суспільства.
Директор Інституту конкурентного суспільства Дмитро Ляпін піддав різкій критиці рішення уряду щодо ліквідації Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. На його думку, це свідчить про несхильність уряду до послідовної політики, намагання знищити інституційну пам'ять економічного діалогу - адже Рада функціонувала в Україні з 1993 року і є майже ровесницею державної незалежності України. Аргументи уряду свідчать про бажання здійснювати формування економічної політики у конфіденційному режимі, без представництва малого й середнього бізнесу.
Невиконання низки нормативно-правових актів, в тому числі - й органами державної влади, свідчить, зазначив Д.Ляпін, про недосконалість цих актів та потребу їх удосконалення й недопущення появи подібних надалі. Саме для цього має відбуватися економічний діалог.
Заступник керівника Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента України Анатолій Зрібняк наголосив на тому, що співпраця влади і бізнесу в умовах ринкової економіки об'єктивно необхідна. Адже йдеться про єдність ключових життєвих інтересів: розвиток внутрішніх ринків, трудового потенціалу, здобуття успіху у міжнародній конкуренції тощо. Значною має бути роль партнерства влади і великого бізнесу у підвищенні конкурентоспроможності національної економіки. Ключовими напрямами партнерства мають стати розвиток інноваційного підприємництва, венчурного інвестування тощо. Щоправда, це потребує змін у нормативно-правовому регулюванні цих сфер, аби спрямувати бізнесові інтереси у цю сферу.
Не менш важливими напрямами партнерства також, на думку А.Зрібняка, є:
- підвищення енергоефективності економіки та розвиток енергозбереження;
- надання надійних гарантій бізнесу щодо права приватної власності, протидії рейдерству;
- підтримання цінової стабільності шляхом розробки заходів уникнення кризових явищ та посилення передбачуваності поведінки бізнесу і держави на ринках;
- спільна розробка заходів щодо запобігання негативним наслідкам та використання позитивного потенціалу вступу України до СОТ;
- здійснення змін в податковому законодавстві, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності українського бізнесу;
- реалізація участі бізнесу у великих суспільно значимих проектах, пошук оптимальних інструментів заохочення бізнесу до суспільно відповідальної діяльності.
Роль бізнесу полягає у співпраці із владою щодо підготовки відповідних законопроектів та стратегічних документів.
 |
Інституційне оформлення діалогу Президента з великим бізнесом відбувається через регулярні зустрічі, на яких вирішуються важливі проблеми національного економічного розвитку, участь представників великого бізнесу у дорадчих органах при Президенті - зокрема, Національній раді з інноваційного розвитку при Президенті України. Відбувається також системна співпраця з малим і середнім бізнесом, що вже принесло відчутні результати у вигляді спрощення регуляторних умов для його діяльності. |
Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер зауважив, що в діалозі між бізнесом і державою ініціатива об'єктивно належить державі, яка задає умови для його діяльності. Діалог можливий, коли ці суб'єкти йдуть назустріч. Ліквідація Ради підприємців та створення Ради інвесторів засвідчили, що уряд орієнтується на перехід від захисту підприємництва до встановлення домовленостей з великими інвесторами, які визначають розвиток економіки. Отже, зберігається переважно "радянська" система управління, якій притаманні адміністративний тим управління з опорою на бюрократію, патерналізм, переважання наказу над законом. Альтернативний - європейський, або ліберальний тип управління, поки що програє в конкуренції. Бізнес, який тяжіє до такої моделі управління, не має політичного представництва.
На думку керівника програм соціально-економічного розвитку Українського незалежного центру політичних досліджень Максима Лациби, відсутність на засіданні запрошених на нього представників виконавчої влади свідчить про відсутність зацікавленості останньої в діалозі. Органам влади слід насамперед навчитися слухати. Це має бути нескладно, адже нині у владі - вчорашні бізнесмени, як на центральному, так і на місцевому рівнях. Зі свого боку, не спостерігається схильності бізнесу до об'єднання в постійні бізнес-асоціації, які могли б обстоювати його інтереси. Бізнес активно зловживає ресурсами місцевих громад, проте не йде з ними на контакт. |
 |
Для встановлення ефективного діалогу, наголосив М.Лациба, необхідні:
- формування потужних ділових асоціацій як суб'єктів діалогу;
- стовідсоткове виконання державою Закону про регуляторну політику;
- судова реформа;
- удосконалення законодавства про громадські організації з наданням юридичним особам права бути їх засновниками.
На думку Голови правління ВГО "Нова формація" Вячеслава Кредісова, питання взаємодії влади та бізнесу сьогодні відійшли на периферію - важливішими є проблеми відносини між владою та політичними партіями, органами влади тощо. Нині бізнес набагато ефективніше може вплинути на ситуацію, коли він або його представник безпосередньо присутні в органі влади. Це формує олігархічну модель відносин між владою та бізнесом. Бізнесу потрібна прогнозована стабільність - і він домагається її усіма доступними способами, і адаптується до такої стабільності. |
 |
Альтернативна - інституційна модель - представництво інтересів бізнесу через організовані групи та асоціації. Проте такі асоціації повинні мати інструменти впливу на владу. З точки зору В.Кредісова, коли представники бізнесу зрозуміють, що період початкового нагромадження капіталу завершився, і можна зайнятися поточною бізнесовою діяльністю, залишивши владу професійним політикам, відбудеться перехід до нової, сучасної моделі відносин.
 |
Виконавчий директор Центру соціальних досліджень "Софія" Володимир Лупацій звернув увагу на те, що в Україні немає повною мірою сформованого трикутника "влада-бізнес-суспільство". В умовах реалізації моделі "периферійного капіталізму" сформувалися певні "квазікорпорації", які намагаються контактувати чи конкурувати між собою. У державних посадовців, на думку В.Лупація, досить часто не вистачає професійного рівня для діалогу. Бізнес випереджає владу у розумінні ринкової ситуації - і відтак нав'язує свою модель відносин. Влада ж не може вибрати між крайнощами - використання силових інструментів вирішення питань - чи зайняття угодницької позиції. |
Між тим, має відбуватися пошук спільного інтересу. Таким, зазначив В.Лупацій, може бути питання легітимізації українського бізнесу на внутрішніх та зовнішніх ринках та перетворення його, зрештою, на мережу національних корпорацій. Варто було б домовитися, що влада може зробити для зміцнення конкурентоспроможності бізнесу - а на які кроки вона могла б очікувати від бізнесу.
Як відзначив експерт Центру соціально-економічних досліджень (CASE-Україна) Володимир Дубровський, в експертних та політичних дискусіях ринкову економіку здебільшого продовжують розглядати як "гру з нульовою сумою". Тому багатство розглядається як дещо вкрадене, а бізнес - як нелегітимний. Наслідком цього стало реальне звернення бізнесу до такої "гри", тобто відмова від відкритої конкуренції та пошук ренти.
Аби стати легітимним, бізнес має відмовитися від пошуку ренти. Держава має відмовитись розглядати бізнесменів як таких, хто відняв частину багатства у народу, а також переконати зробити це сам народ.
Віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Олександр Яворський зазначив, що економічний діалог в Україні не відбувається через взаємну недовіру сторін. Держава далеко не завжди забезпечує правовий захист бізнесу. Бізнес часто є тінізованим і не користується довірою держави. Уряд створює собі умови для комфортного "діалогу", спілкуючись лише з вибірковими представниками бізнесу.
Держава, наголосив О.Яворський, розпочала певні форми діалогу з бізнесом, зокрема, у вигляді форумів "Влада і бізнес - партнери", забезпечення участі бізнесу у різного роду радах, колегіях тощо. Проте поки що неясно, як еволюціонуватиме ця система в нових політичних умовах. Проте бізнес, заради захисту владних інтересів, має йти до об'єднання.
Експерт комунікаційної групи "Нова концепція" Віталій Коваленко повідомив про створення при Кабінеті міністрів Ради представників галузевих асоціацій, яка, на його думку, не надає єдиного правового поля для дій бізнесу, а, навпаки, робить відступ до "цехової" форми устрою.
З метою запровадження правового поля для економічного діалогу, на думку В.Коваленка, варто було б приділити більше уваги податковим новаціям в процесі прийняття Податкового кодексу, підвищити роль місцевої влади щодо стимулювання бізнесу, в тому числі - у податковій сфері, шляхом поправок до Бюджетного кодексу.
Бізнес не зацікавлений брати участь у соціальному діалозі - про це свідчить його слабка участь в обговоренні відповідного законопроекту. Для того, аби сформувати дієздатного суб'єкта діалогу, мають зміцнюватися бізнесові асоціації. Проте в цій сфері також необхідне удосконалення законодавчого поля. Зрештою, наголосив В.Коваленко, в оптимальній організації діалогу найбільш зацікавлені професійні політики: чим кращою буде ця організація, тим меншими будуть стимули для бізнесу йти у владу - і тим більше у владі залишиться простору для самих політиків.
 |
Завідувач відділу промислової політики і глобалізації Федерації профспілок України Ніна Соломатіна зауважила, що соціальний діалог нині в Україні ведеться вельми активно. Проте він не дає результатів через вузькість питань, які обговорюються, обмежені лише соціально-трудовими відносинами. Оскільки держава не виконує своїх базисних функцій у низці соціально важливих сфер, бізнес змушений перетягувати на себе частину її функцій, що робить соціальну відповідальність бізнесу де-фактор примусовою. |
Це не сприяє системному соціальному діалогу, в тому числі діалогу між бізнесом і владою. Між тим, Федерація профспілок прагне зробити свій внесок в організацію економічного діалогу, проводячи в поточному році вже вдруге форум "соціально відповідальний бізнес".
 |
З точки зору професора Національної академії державного управління при Президентові України Валерія Мунтіяна, наука в Україні не запропонувала геополітичної системи координат, у який і держава, і бізнес могли б визначити своє поточне становище. Україну не допущено ні до формування, ні до розподілу світового доходу. Не сформовано й внутрішнього інструментарію соціально-економічної політики. Відтак не утворено платформи для плідного економічного діалогу. |
 |
Директор Центру політичного аналізу Володимир Головко зауважив, що говорити про відсутність діалогу влади і бізнесу сьогодні некоректно. Проте це - "діалог пошепки", який відбувається в умовах зрощеності влади і бізнесу, яка посилюється. Бізнес має перейти до публічного діалогу. Зокрема, через законодавчу базу для лобізму. Неприпустимо, на думку В.Головка, замінювати державний соцуіальний патерналізм патерналізмом з боку бізнесу. Соціальна відповідальність бізнесу має реалзовуватись завдяки прозорій ефективній роботі останнього. |
Директор з економіки ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" Віталій Конопацький звернув увагу на те, щов основу діалогу слід покласти зацікавленість бізнесу, яка має заступити місце нинішній "добровільній примусовості" стосунків представників бізнесу з першими особами держави. Головний предмет зацікавленості бізнесмена - капіталізація та отримання прибутку. Бізнесмен також зацікавлений зекономити час, який нині витрачається на "спілкування" з різного роду контролюючими інстанціями. Нарешті, держава має забезпечувати випереджаючий пошук "дірок" в законодавстві, аби ліквідувати їх, перш ніж вони завдаватимуть негативного впливу на економічний клімат в країні - як це, наприклад, сталося з поширенням рейдерства. |
 |
 |
Як відзначив директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, відсутність єдиної державної влади не дозволяє вести ефективний діалог. Дії окремих владних інститутів не узгоджені між собою. За умов "політичної війни" всередині влади діалог з нею неможливий. Залишаються лише фрагментарні дискусії про конкретну ціну тих чи інших рішень. Уряд, зі свого боку, поки що не сприймає ні бізнес, ні профспілки як реальних партнерів для діалогу. Партнери діалогу мають бути або сильними, або цікавими один одному. Інакше діалог відбутися не зможе. |
Докторант економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Гайдай зазначила, що нині партнерство держави і бізнесу має прихований характер, здійснюючись "в тіні". За умов, коли бізнес безпосередньо увійшов у владу, відкритий діалог не потрібен. Участь бізнесу у владі слугує просуванню вузькокорпоративних інтересів. Тому ключовим завданням є трансформація "приватизованої держави" в суспільство, в якому досягається консенсус шляхом економічного діалогу на ґрунті суспільних інтересів. Це вимагатиме глибинних цивілізаційних зрушень.
Підбиваючи підсумки обговорення, Завідувач відділу економічної та соціальної стратегії НІСД, Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло відзначив зацікавленість та креативність обговорення, що відбулося. На його думку, висловлені учасниками думки не залишають сумніву у необхідності якнайшвидшого становлення в Україні ефективного економічного діалогу, дозволяють встановити основні віхи цього процесу, хоча водночас засвідчують і значні труднощі на шляху, який доведеться пройти.
Я.Жаліло наголосив, що Національний інститут стратегічних досліджень та Центр антикризових досліджень послідовно здійснюють організаційну підтримку становленню економічного діалогу. Зокрема, протягом 1998-2003 рр. відбулося 23 засідання постійно діючого круглого столу "Безпека економічних трансформацій", організованого спільно з УСПП та Держпідприємництва. На цих засіданнях відбувалася відкрита дискусія між представниками влади, бізнесу, громадських об'єднань та науковцями з приводу актуальних проблем соціально-економічного розвитку. Нинішнє обговорення логічно продовжило та розвинуло цю практику.
Засідання здобуло висвітлення в засобах масової інформації.