УКРАЇНСЬКА ЕКОНОМІКА ПІСЛЯ ВИБОРІВ: ЩО ДАЛІ?
(інформаційний огляд)
6 листопада 2007 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень відбулось засідання круглого столу "Українська економіка після виборів: що далі?". В обговоренні взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, органів державної влади, представники бізнесу, засобів масової інформації.
Засідання відкрив директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан. Він наголосив на складності політичної та економічної ситуації в Україні на поточному етапі, коли після завершення парламентських виборчих перегонів постає завдання формування адекватної соціально-економічної політики, яка мусить відповісти на виклики, які сформувалися за період першості політичних орієнтирів розвитку над економічними.
Представляючи аналітичну доповідь, підготовлену інститутом, завідувач відділу економічної та соціальної стратегії НІСД, Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло наголосив на тому, що знаходячись під потужним впливом чинників тривалої політичної невизначеності та передвиборчої політичної боротьби, вітчизняна економіка у 2007 р. продовжувала демонструвати високі темпи економічного зростання та позитивну динаміку показників соціального розвитку.
Проте позитивні показники економічної динаміки поєднуються із тривожними ознаками щодо макроекономічної стабільності. На тлі накопичених у попередні роки макрофінансових дисбалансів, політичної нестабільності, зовнішніх дестабілізуючих впливів при поєднанні з м'якою монетарною політикою, від'ємним сальдо торговельного балансу, стрімким зростанням соціальних видатків та доходів населення в 2007 р. відбулася активізація інфляційних процесів. Парадоксального характеру набула й ситуація у валютно-курсовій сфері. За збереження незмінного курсу гривні підриваються вартісні основи української валюти та активізується приплив короткострокових іноземних капіталів. Водночас, і спроби ревальвації гривні можуть спровокувати непередбачувані та вкрай негативні процеси в економіці України.
Стабілізація ситуації суто засобами монетарної та валютно-курсової політики не видається можливою. Це засвідчує необхідність змін у моделі соціально-економічного розвитку країни та відповідної модифікації соціальної та економічної політики держави.
Як зазначив Я. Жаліло, зважаючи на відносно незначний час, який залишається до початку передвиборчої кампанії 2009 року, варто прогнозувати, що вибір нової моделі соціально-економічної політики неминуче базуватиметься на пріоритетності соціальних складових суспільного розвитку. Для подолання все більш відчутних ресурсних обмежень подальше акцентування соціальної складової суспільного розвитку має відбуватися на підґрунті підвищення ефективності соціальних видатків. В короткостроковому періоді це вимагає реформування системи соціальної допомоги в напрямку посилення її адресного характеру. У довгостроковому періоді сконцентрувати соціальну допомогу та підвищити її ефективність дозволить зміщення акцентів політики держави на загальне зменшення потреби суспільства у соціальній допомозі за рахунок зростання доходів на засадах розвитку людського капіталу нації та підвищення його продуктивності, а відтак - рівня доходів економічно активних громадян. Відтак, критичного значення для досягнення позитивних структурних зрушень у джерелах доходів громадян України набуває ресурсне забезпечення підвищення продуктивності праці.
На думку Я. Жаліла, не варто піддаватися ілюзіям щодо можливості збереження наявних темпів економічного зростання без вжиття цілеспрямованих заходів державної політики навіть у період до 2009 року. Тому першочергового значення набуває створення умов для активізації процесів національного ресурсотворення за допомогою відповідних заходів державної політики.
Не менш важливим завданням є забезпечення макроекономічної стабільності - проте стабільність монетарної та курсової динаміки має завдавати позитивного впливу як на оцінку соціально-економічних процесів широкими верствами населення, так і на підприємницький клімат в країні.
Доповідь НІСД "Українська економіка після виборів: що далі?".
На думку директора економічних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Василя Юрчишина, слід усвідомлювати наявність низки чинників, які поки що знаходяться у латентному стані, проте вже у наступному році можуть завдати суттєвого негативного впливу на економічний і соціальний розвиток України. Це, зокрема, підвищення ціни на імпортований природний газ, наслідки консервування інституційних змін в економіці, насамперед - приватизаційній сфері, надмірне адміністративне втручання в ціноутворення тощо. Затягування з прийняттям необхідних рішень щодо структурних змін в економіці вестиме до сповільнення економічного зростання вже у найближчій перспективі.
Керівник Групи радників Національного банку України Валерій Литвицький акцентував увагу присутніх на тому, що пріоритетним напрямком економічної політики держави має стати боротьба з інфляцією. Нині уповільнення економічного зростання відбувається через надмірно оптимістичні оцінки початку року. Між тим, інвестиційній "бум" дає підстави очікувати досить швидкі темпи економічної динаміки і в 2008 році. Остаточно прогноз може бути наданий після з'ясування тенденцій останнього кварталу поточного року.
Проте, зазначив В. Литвицький, суттєвою залишається загроза інфляції. На даному етапі на рахунках уряду накопичено достатньо коштів. У разі пом'якшення вимог до проведення тендерних процедур із держзакупівель в останньому кварталі року ці кошти можуть надійти в економіку, що прискорить інфляцію.
Україні, на думку В. Литвицького, потрібна реальна стабільність гривні. Натомість сьогодні це поняття часто підміняється стабільністю валютного курсу. Між тим, перманентна інфляція у період 2003-2007 р., як наслідок здійснення політики стимулювання зростання через споживчий попит, веде до нестабільності головної характеристики гривні - її купівельної спроможності. При цьому питання щодо того, чи потрібно стимулювати таке економічне зростання, залишається відкритим.
Відтак шляхами до послаблення інфляційних тенденцій у 2008 р. є: досягнення збалансованості Державного бюджету, зменшення дефіциту торговельного балансу, посилення регуляторного впливу на зовнішні запозичення, лібералізація курсоутворення та зменшення активних операцій НБУ на валютному ринку, запровадження законодавчого поля регулювання валютного ринку, диверсифікація структури кредитної емісії НБУ з посиленням ролі довгострокового рефінансування.
Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вказав на головні суперечність сучасного етапу - відсутність системності дій влади. В попередні періоди економічне зростання компенсувало дефекти недореформованості економіки України. Проте нині через відсутність структурних реформ воно вже не справляється з цим завданням.
Країна виявилась не готовою до викликів ні у технологічній сфері, ні у сфері соціальної відповідальності. Із ускладненням структури економіки зростає потреба у складних управлінських технологіях. Проте держава неспроможна їх запропонувати. В Україні не сформувалося потужних політичних сил, які здатні проводити ліберальні реформи.
З точки зору експерта Центру "CASE-Україна" Володимира Дубровського, Україна від патерналізму щодо невеликих політико-економічних груп перейшла до патерналізму великих груп населення. Останній подолати набагато важче, незважаючи на те, що він насправді містить у собі інфляційний потенціал, який негативно відбивається на реальних доходах.
Парадоксальність поточної ситуації в Україні полягає в тому, що завдяки припливу позичкового капіталу створюється можливість ревальвації на фоні інфляції. В такій ситуації вітчизняні виробники опиняються під подвійним ударом та прискорено втрачають конкурентоспроможність. Вихід можна знайти, звернувшись до практики акумулювання надлишкових коштів населення. Проте інвестиційне спрямування цих коштів можливе лише у разі наявності розвиненого фінансового ринку та потужного захисту прав власності. Відтягнути частину коштів із споживчого ринку можливо також через реформування сфери послуг, зокрема - впровадження страхової медицини. Окрім того, альтернативою ревальвації гривні може стати лібералізація імпорту.
Проректор Львівської комерційної академії Анатолій Мокій звернув увагу на комплекс загроз, які можуть стати на перешкоді перспективам економічного розвитку. Серед них, зокрема, нерівномірність розподілу прибутків від економічного зростання, слабка схильність населення до заощадження та інвестування через значну диференціацію доходів, інтенсивні втрати людського капіталу, в тому числі - демографічні втрати, значний рівень тінізації економіки тощо. Для подолання кризових явищ необхідна узгоджена стратегія структурних реформ в умовах значних ресурсних обмежень та відкритості економіки.
Заступник керівника Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента України Анатолій Зрібняк підтримав тезу доповіді НІСД щодо неоднозначності підсумків економічного та соціального розвитку України у 2007 р. Швидке економічне зростання поєднується в Україні з гальмуванням структурних реформ. Тому серед пріоритетів економічної політики на найближчу та середньострокову перспективи слід виділити: прискорення інвестиційно-інноваційного розвитку, забезпечення захисту прав власності, забезпечення енергетичної безпеки, зниження енергетичної залежності та енергоємності економіки, прискорення земельної реформи та реформування АПК, впровадження податкової реформи, забезпечення вступу до СОТ, прискорення регуляторної реформи, розвиток інфраструктури економіки.
Як відзначив експерт Центру антикризових досліджень Станіслав Романенко, визначаючи перспективи економічного розвитку, слід враховувати наявність його значної спекулятивної складової, зокрема - на ринку нерухомості. В стратегічному контексті пріоритетом економічної політики має стати впровадження інноваційної моделі розвитку. Це вимагає випереджаючого розвитку машинобудування. Проте у цій сфері Україна продовжує дедалі більше відставати навіть від країн, що розвиваються. На жаль, нині в Україні не спостерігається схильності та готовності проводити промислову політику, яка могла б сприяти позитивним структурним зрушенням.
Підбиваючи підсумки обговорення, директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан відзначив, що політична ситуація в Україні засвідчила зроблений нацією вибір на користь свободи. Хоча політичні сили в парламенті поки що недостатньою мірою відповідають сподіванням, які на них покладає суспільство, їм все ж доведеться вирішувати серйозні проблеми економічної сфери, незважаючи на високу ймовірність втягування в новий політичний цикл 2009-2010 рр. Адже наростання цих проблем може призвести до необоротних політичних та економічних наслідків.
Засідання здобуло висвітлення в матеріалах ЗМІ.