31 травня 2006 року у Національному інституті стратегічних досліджень відбувся "круглий стіл" на тему: "Новий парламент і його роль у реформуванні політичної системи України". В роботі "круглого столу" взяли участь народні депутати України, провідні фахівці у галузі політичної аналітики та прогнозування, науковці, співробітники НІСД та інші.
Список учасників "круглого столу".

Учасникам "круглого столу" було запропоновано на розгляд аналітичну доповідь "Новий парламент і його роль у реформуванні політичної системи України" , підготовлену групою фахівців під загальною редакцією завідувача відділу стратегічної комунікації НІСД к.ф.н. М.М. Розумного. У доповіді було проаналізовано підсумки парламентських виборів 2006 року, розстановку політичних сил як всередині Верховної Ради України, так і в межах окремих фракцій, мотиви суб'єктів політичного процесу тощо. На основі отриманих висновків було зроблено оцінку ролі ВР України у нових політичних умовах, зокрема, у контексті запровадження політичної реформи, та запропоновано шляхи оптимізації функціонування і взаємодії вищих органів державної влади в умовах парламентсько-президентської форми правління. Автори доповіді розглянули чинники та особливості становлення консолідованої демократії в Україні та визначили роль парламентаризму у цьому процесі.

В ході дискусії, що відбулася в ході роботи круглого столу, були розглянуті актуальні питання політичного життя України, зокрема пов'язані із формуванням парламентсько-урядової коаліції, проблеми парламентаризму та дієвості вищих та регіональних органів державної влади, місцевого самоврядування тощо. Особливу увагу учасників привернули політико-правові аспекти переходу України до парламентсько-президентської форми правління.

Відкриваючи "круглий стіл", директор НІСД Ю.Г. РУБАН наголосив на надзвичайній актуальності та важливості реалізації політичної реформи для українського суспільства та держави як засобу утворення ефективної та дієвої державної влади і запросив учасників до активної дискусії.

У своєму виступі завідувач відділу стратегічної комунікації НІСД М.М. РОЗУМНИЙ розкрив основні положення аналітичної доповіді "Новий парламент і його роль у реформуванні політичної системи України" та акцентував увагу на тому, що перехід до парламентсько-президентської моделі є природнім наслідком розвитку українського суспільства, однак потребує ретельного та систематизованого правового врегулювання з метою уникнення суперечностей і невідповідностей, які на сьогодні існують.

Представник фракції КПУ народний депутат А. І. МАРТИНЮК висловив песимістичні прогнози щодо розвитку політичної ситуації в Україні, наголосивши, зокрема на відсутності, на його думку, значної зацікавленості у здійсненні політичної реформи серед правлячих кіл України, що може спричинити її суттєве гальмування або навіть скасування. Особливу увагу виступаючий звернув на цілу низку суперечностей та неурегульованостей, що стали наслідком ухвалення змін до Конституції, які можуть створити правові колізії та сприяти політичним конфліктам, кризам та дестабілізації політичної системи країни.

У своєму виступі заступник керівника фракції Партії Регіонів народний депутат Є.П. КУШНАРЬОВ вказав на закономірність переходу України до парламентсько-президентської форми правління. В той же час, на його думку, процес реформування є незавершеним через відсутність політичної волі у вищого керівництва держави, відповідної нормативно-правової бази та політичних традицій у суспільстві. На його думку, необхідно приділити особливу увагу усуненню протиріч у трикутнику "президент - парламент - уряд", а також по лінії "центр - регіони", а також вдосконалити існуючу нормативно-правову базу з метою забезпечення стабілізації партійної системи та внутрішньопартійної демократії.

Представник фракції БЮТ народний депутат В.І. ПОЛОХАЛО висловив оптимістичні сподівання як щодо перспективи утворення парламентсько-урядової коаліції у форматі БЮТ-НУ-СПУ, як такої, що має суспільну легітимність, так і розробки формальних та неформальних правил гри у владному трикутнику та між провідними політичними силами. Головною умовою цього виступаючий визначив повагу до ліберально-демократичних правил гри. На його думку, усі політичні сили повинні прагнути довгострокової політичної стабілізації країни, що може відбутися лише за умови розподілу прав і обов'язків між законодавчою та виконавчою гілками влади та між владою і опозицією, ухвалення законів, що визначають правовий статус вищих органів державної влади, а також реформують виборче законодавство, зокрема у бік підвищення прохідного бар'єру.

Керівник аналітичного відділу Політради СПУ В.О. МЕЛЬЧЕНКО наголосив на пріоритетності для Соціалістичної партії ідеологічної основи майбутньої коаліції, яка повинна відповідати ключовим програмним принципам партії, перед можливістю обійняти посади в органах державної влади.

У своєму виступі керівник Соціальної служби "Український барометр" В.С. НЕБОЖЕНКО підкреслив надзвичайну важливість забезпечення рівномірності представництва усіх політичних інтересів в органах державної влади, направлення існуючих конфліктів у конструктивне русло, що повинно надати стабільності політичної системи та перешкодити серйозним політичним кризам.

Керівник управління державної, внутрішньополітичної та інформаційної безпеки Апарату РНБО України В.М. ПАЛАМАРЧУК нагадав про зобов'язання України перед Радою Європи щодо завершення процесу політичної реформи, ухвалення законів "Про Кабінет Міністрів", "Про Президента" та прийняття інших законодавчих змін. Ним було підтримано тезу В.С. Небоженка щодо необхідності представлення якомога більшої кількості партійних інтересів в державних органах.

Директор політико-правових програм УЦЕПД ім. О. Разумкова Ю.В. ЯКИМЕНКО навів дані проведеного УЦЕПД соціологічного дослідження щодо оцінки населенням України виборчого процесу та існуючої системи виборів, яка є, у більшій мірі, негативною. На думку виступаючого, на сьогодні Україна знаходиться на першому з половиною етапі реалізації політичної реформи, який характеризується необхідністю заповнювати прогалини та врегульовувати колізії, що виникли в результаті реалізації першого етапу. Складність цього процесу та ймовірність виникнення нових колізій обумовлюють необхідність ухвалення нової редакції Конституції України, що і пропонує Президент. Однак низька ймовірність цього робить можливим лише поступове конституційне реформування.

Провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України В.П. ГОРБАТЕНКО наголосив на необхідності творення конституційного порядку на основі поваги до права та дотримання його основних принципів, відділення права від бюрократії. Важливим елементом сучасної політичної системи України, на думку виступаючого, повинна стати сильна конструктивна опозиція, однією з головних цілей діяльності якої має бути втілення адміністративно-територіальної реформи, підвищення ролі регіонів та громад тощо. Була також висловлена думка про необхідність посилення кадрового потенціалу регіональних органів влади, зокрема, через підготовку відповідних фахівців.

Заступник головного редактора журналу ВР України "Віче" В.В. БУШАНСЬКИЙ звернув увагу на необхідність подальшої розбудови партійної системи як через підвищення прохідного бар'єру, посилення внутрішньопартійної демократії, так і шляхом широкого включення громадськості до партійного життя. В той же час необхідно не допустити розколу суспільства на політичній основі та не дозволити перенесення вирішення загальнодержавних проблем на рівень регіональних органів влади.