28 грудня 2006 р., РФ НІСД у м.Львові

28 грудня 2006 р. Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м.Львові було проведено засідання "круглого столу" на тему "Церква, мораль, економіка: взаєомообумовленість впливу".

Метою проведення заходу був аналіз проблем, пов'язаних з морально-етичними засадами здійснення підприємницької діяльності, підвищенням соціальної відповідальності впливу Церкви на формування європейських стандартів і моделей найманих працівників, споживачів товарів і послуг, бізнесу, а також підприємницької активності релігійних громад.

У роботі "круглого столу" взяли участь провідні науковці, представники громадськості, органів державної влади, релігійних громад, духовенства та підприємницьких структур м.Львова та області.

У вступному слові директор РФ НІСД у м.Львові, д.е.н., проф. А.Мокій зазначив, що час проведення круглого столу обраний невипадково, оскільки у передноворічні та передріздвяні дні гостро постає проблема збільшення кількості святкових (вихідних) днів та, у зв'язку з цим, зниження продуктивності праці населення України, що безпосередньо впливає на соціально-економічний розвиток в умовах обмежених ресурсів. У цьому контексті п. А.Мокій процитував слова відомого філософа К.Касторіадіс: "Проблема сьогоднішнього етапу сучасної цивілізації полягає в тому, що вона перестала задавати собі запитання".

Учасникам круглого столу було запропоновано поставити та знайти відповіді на низку питань та розглянути певні проблеми, пов'язані, зокрема, із взаємодією економіки та Церкви, ставленням Церкви до глобальних процесів, морально-етичними аспектами підприємницької діяльності, етикою бізнесу, корупцією у відносинах бізнесу і влади та офіційною позицією Церкви з цього приводу, діяльністю неорелігійних організацій та їх економічною активністю.

Як зазначив п. А.Мокій, духовний вакуум, який спостерігався під час існування СРСР та посилився після його розпаду, наразі нічим не заповнений. Бездуховність, апатія та соціальна зневіра посилюються поширенням структурних деформацій як у середовищі бізнесу, так і в міжсуспільних відносинах. Тобто, йдеться про деструктивні процеси в глобальній економіці та про моральну деградацію значної частини українського суспільства. Власне тому, як зазначив п. А.Мокій, в останніх виступах Папи Римського Івана Павла ІІ йшлося про співвідношення етики, моралі та поведінки головних гравців світової економіки. У той же час, у виступі Папи Римського Бенедикта ХVІ розглядалися питання, пов'язані з доцільністю надмірної праці та нераціональної орієнтації людей на прогресуючий ріст споживання з огляду на актуальність забезпечення сталого розвитку світової цивілізації, збереження ресурсів для майбутнього.

У цьому контексті п. А.Мокій закликав учасників "круглого столу" утриматися від політичного трактування результатів зустрічі та спробувати знайти відповіді хоча б на окремі з поставлених запитань для розробки конструктивних рекомендацій щодо ефективної співпраці між владою, підприємницьким середовищем та Церквою.

Начальник Головного управління економіки Львівської обласної державної адміністрації М.Лесів у своєму виступі підкреслив важливість проблеми, що піднімається на обговорення. Спираючись на власний досвід роботи, п. М.Лесів визначив гостроту питання взаємообумовленого впливу Церкви, економіки та моралі, особливо в сільській місцевості. На його думку, виникнення проблеми необхідно пов'язувати із занепадом Радянського Союзу, коли церква почала розвиватись окремо від суспільства, у економічній сфері відбувся розлом, а мораль, формування якої було зумовлено бюрократичною системою колишньої держави, втратила свої критеріальні рамки і напрями розвитку.

Незважаючи на помітний прогрес у зростанні ролі Церкви в суспільстві, п. Лесів зазначив, що проблема економічного просвітництва не тільки на селі, але й у місті, знаходиться лише на початковому етапі розвитку, і не тільки консалтингові та дорадчі інституції повинні розв'язувати цю проблему, - нею повинні займатися всі, хто працює з людьми, хто має можливість виходити на громади і вести просвітницьку та роз'яснювальну роботу.

Виступаючий висловив побажання, щоб обговорювана проблема набула великого резонансу і в мас-медіа, і у відповідних матеріалах за результатами роботи "круглого столу".

Проректор Львівської комерційної академії, д.і.н., проф. С.Гелей у своєму виступі зупинився на історичних аспектах розвитку Кооперативного руху у Західній Україні. Пан С.Гелей наголосив на багатих традиціях співпраці Церкви та господарського комплексу на початку ХХ сторіччя на прикладі діяльності окремих представників духовенства у сфері створення та функціонування кооперативних організацій. Це, за словами доповідача, мало позитивний вплив на розвиток господарського комплексу Галичини та підвищення морально-етичного та освітнього рівня українського селянства, збереження української ідентичності у важких умовах відсутності власної державності

У доповіді модератора круглого столу завідувача відділу транскордонного співробітництва та європейської інтеграції, к.е.н., доц. В.Борщевського "Українська економіка в революційному вимірі: духовність, мораль, трансформація" йшлося про те, що сучасна українська економіка розвивається під сильним психологічним тиском суспільних стереотипів радянської доби. Звідси, на його думку, випливає висновок, що основний вплив на економічну політику держави, а відтак і на модель її господарського розвитку має характер психологічних установок її громадян та еліти, моральні норми, які утвердилися в соціумі внаслідок спонтанного еволюційного добору поведінкових стереотипів, а також рівень духовності та особливостей менталітету цього суспільства. Саме вони, підкреслив п. В.Борщевський, є базисом суспільно-економічної піраміди ("айсберга") соціально-економічного розвитку

Відповідаючи на питання про напрями економічної політики держави та пріоритети її господарського розвитку, доповідач виділив насамперед усвідомлення основних факторів морально-психологічного та ментального впливу на економіку. На думку п. В.Борщевського, ними є: мислення більшості сучасних українців, як у владі, так і поза нею, категоріями "закритої конкуренції"; споживацьке ставлення до держави, неспроможність зрозуміти її реальні функції та завдання у демократичному суспільстві; формальне сприйняття основоположних моральних цінностей; невміння і нездатність цивілізовано відстоювати свої права перед владою; уявлення про державу, як про всесильного "монстра"; схильність українських політиків до сприйняття економічних процесів винятково крізь призму державної підтримки; нездатність влади і політичних еліт адекватно сприймати "абстрактну" картину економічної реальності, опираючись на закони ринкової синергетики, а не лінійного програмування; збереження у свідомості українських громадян багатьох догматичних радянських стереотипів і політичних гасел, які спотворюють їхню здатність об'єктивно сприймати дійсність та підштовхують до неадекватної суспільно-політичної поведінки.

Першочерговими заходами, спрямованими на формування в Україні конкурентного порядку, як запоруки подальшої соціально-психологічної та ментальної трансформації українського суспільства, на думку п. В.Борщевського, є такі:

1) радикальна демонополізація економіки, запровадження жорстких санкцій, включно з ліквідацією компаній чи поділом їх на окремі частини, у випадку наявності в їхній діяльності ознак монополізму, поширенні ними на ринку монопольних тенденцій чи участі в картельних змовах; ефективний контроль за діяльністю природних монополій;

2) різке зниження податкового навантаження до рівня, значно меншого, ніж у розвинених державах Європи, оскільки за рівних фіскальних умов інноваційний капітал осідатиме на добре освоєних європейських ринках, оминаючи недостатньо потужний український;

3) мінімізація обсягу фінансових ресурсів, які перерозподіляються через державний бюджет, викорінення деструктивної практики субсидування з держбюджету окремих галузей економіки чи підприємств;

4) децентралізація влади, передача основної частини владних повноважень і фінансових джерел, призначених для покриття витрат на їхнє здійснення на рівень органів місцевого самоврядування;

5) лібералізація зовнішньої торгівлі, створення умов для відкритої міжнародної конкуренції та вільного руху капіталу, відмова від "підтримки національного виробника" на користь "підтримки національного споживача".

Доцент кафедри економіки підприємства Львівського національного університету ім.І.Франка, к.е.н. В.Магас присвятив свою доповідь етичним факторам економічного розвитку. Зокрема, він наголосив на тому, що соціальна криза в країні стає передумовою економічних криз та загрожує демократії. Він також зупинився на моральних проблемах формування відносин власності в Україні, окреслив економічні функції норм моралі, на основі чого запропонував концепцію формування нової економічної ідеології у нашій державі. П. В.Магас акцентував увагу на ролі і впливі католицьких християнських цінностей при формуванні і реалізації у повоєнній Німеччині моделі соціальної ринкової економіки А.Мюллера-Армака, В.Ойкена, Л.Ерхарда та К.Аденауера.

Професор, д.е.н. В.Шевчук, головний спеціаліст РФ НІСД у м. Львові, у своїй доповіді звернув увагу на результати сучасних досліджень взаємозв'язку між релігійністю, довірою та економічним зростанням. Ним акцентувалася конструктивність впливу релігійності в розумінні глибокої віри, тоді як зворотній ефект мала надмірна увага до матеріальної атрибутики релігійного життя. Емпірично встановлено професором Робертом Барро, на якого посилався п. В.Шевчук, що віра в пекло і загробне життя слугує достатньо вагомим чинником економічного зростання. У такому контексті подавався специфічний вплив релігійності, яка виглядає досить диференційовано в розрізі областей України, на економічні показники окремих регіонів. Наголошено на нестачі належної взаємодії вітчизняного бізнесу та релігійних організацій.

За словами п. В.Шевчука, показна релігійність, якою часто зловживають представники заможніших верств населення і бізнесу, може бути ще гіршим явищем, ніж масовий атеїзм радянської доби.

Доповідач наголосив, що успішним бізнесменам, як і багатьом представникам духовенства, бракує християнської аскези та практичного застосування релігійних цінностей у повсякденному житті.

У своїй доповіді п. М.Маринович, директор Інституту релігії та суспільства Українського католицького університету, зупинився на огляді офіційних документів Української Греко-католицької Церкви, які стосуються соціально-економічних питань. Зокрема, він розкрив позицію Церкви щодо таких проблем, як хабарництво, корупція, невиплата або неадекватність заробітної плати, мотивація праці та підвищення продуктивності праці, встановлення нової форми виробничих відносин, які б базувалися на повазі прав та гідності людини. Доповідач також наголосив на важливості донесення позиції Церкви щодо основних проблем соціально-економічного розвитку до вірних не лише через Інтернет та друковані джерела, але й безпосередньо священиками на своїх парафіях. П. М.Маринович зауважив, що українською Греко-католицькою Церквою зараз готується до видання збірник матеріалів і звернень Церковних ієрархів, які стосуються суспільних проблем.

Представник духовенства, священик Української Автокефальної Православної Церкви, о.Андрій наголосив на важливості та актуальності теми, яку, на жаль, не вдалося підняти в ширшому колі представників духовенства. Як важливу проблему о.Андрій виокремив відсутність зворотного зв'язку між духовенством, науковцями та бізнесом, що унеможливлює повноту аналізу даного питання. Доповідач наголосив на розгляді поняття Церква як спільності людей, які її творять. Звернув увагу на поняття матеріального і духовного, наголосивши на духовному як на основі будь-якого бізнесу, підприємництва чи господарювання. О. Андрій зауважив, що не всі священики сьогодні розуміють таку важливість, а це веде до викривлення підходів у розумінні необхідності співпраці релігії та економіки, через активну позицію священнослужителів, зокрема.

Голова Комітету підприємців Львівщини, депутат обласної ради, секретар депутатської комісії з питань розвитку торгівлі, регуляторної політики та підприємництва п. Я.Рущишин у своїй доповіді "Церква та підприємництво" зупинився на основних проблемах, пов'язаних із взаємодією Церкви та підприємницького середовища. Зокрема, він зазначив, що "...підприємництво, на сучасному етапі - один з небагатьох способів в Україні забезпечити достойне життя своїй родині, не порушуючи Божих заповідей". Серед основних завдань щодо позитивного впливу Церкви на бізнес-середовище п. Я.Рущишин виокремив необхідність виховування у молодого покоління "поваги до праці" та залучення непродуктивної у даний момент частки працездатного населення ("трутнів" суспільства) до участі у підприємницькій та інших сферах суспільно-економічного розвитку.

Він також озвучив пропозицію Комітету підприємців Львівщини до представників Церкви: "Один з наступних років присвятити підприємництву, вихованню людей у повазі до відповідальної, якісної і продуктивної праці з напрацюванням відповідних заходів". З цією метою Комітет пропонує активізувати взаємодію між представниками підприємницьких кіл та духовенства для подальшого формування стратегії і тактики залучення безробітного населення до соціально-економічних процесів у державі та підвищення морально-етичного рівня підприємницької активності.

П. О.Огірко, доктор філософії Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. C.З.Гжицького, у своєму виступі "Релігійні засади економіки" підкреслив актуальність теми, обговорюваної на "круглому столі", зазначивши, що на нинішньому новому етапі розвитку суспільства, коли відбувається певна переоцінка цінностей, зростає зацікавлення до проблеми релігійних засад економіки.

На його думку, сучасне ефективне економічне управління є найважливішим фактором успішного економічного розвитку держави. Біля двох третин економічних проблем - це моральні проблеми, від вирішення яких залежить добробут людства і суспільства конкретної держави.

Аналізуючи аспекти економічних проблем у Святому Письмі, п. О.Огірко зробив висновок про те, що Біблія може відігравати важливу роль у впорядкуванні економічного життя в Україні, вказуючи на засоби, завдяки яким можна протистояти занепадові сучасної економіки і водночас задовольнити потреби знедолених людей, убогих і скривджених, що чекають на позитивні зміни в суспільстві, чіткі економічні орієнтири на майбутнє

Також доповідач підкреслив необхідність усвідомлення того, що ані держава, ані політичні або громадські об'єднання, ані інші соціальні інститути, навіть за наявності великого бажання, не зможуть самотужки подолати проблеми знецінення життя людини, зневаження її гідності. Важливу роль в усвідомленні важливості моральності і духовності управлінської праці відіграє соціальне вчення Церкви.

Голова Національної аналітичної агенції "Українська марка" О.Олійник зазначив, що тема є, без сумніву, актуальною та потребує широкого громадського обговорення. Доповідач запропонував провести подібні науково-організаційні заходи у різних регіонах України, зокрема, через мережу регіональних філіалів НІСД. Крім того, п. О.Олійник зазначив, що спостерігається поглиблення моральної деградації суспільства, яке проявляється через зміну усталених морально-етичних принципів та норм поведінки.

У виступах під час обговорення основних доповідей учасники засідання акцентували увагу на необхідності залучення авторитетних представників Церкви та релігійних кіл до вироблення консолідованої суспільної позиції щодо проблем соціально-економічного розвитку нашої країни. Серед таких проблем, як найважливіші, окреслені:

- вибір моделі суспільно-економічного устрою України з урахуванням обмежень на ресурси, інтересів майбутніх поколінь громадян Української Держави;

- утвердження соціальної згуртованості у суспільстві, соціальної відповідальності бізнесу, європейських стандартів і норм праці найманих працівників;

- протидія корупції та тінізації економічної діяльності;

- духовне та фізичне здоров'я молоді;

- забезпечення належних умов життя людей похилого віку;

- поглиблення сконсолідованості громадян України щодо вибору вектора зовнішньоекономічної інтеграції, усунення міжрегіональних диспропорцій, нерівності в доступі до ресурсів.

Учасники засідання підтримали пропозицію п О.Олійника щодо необхідності проведення аналогічних заходів в інших регіонах України за участю регіональних філіалів НІСД.