28 листопада 2006 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулось засідання круглого столу «Вступ України до СОТ та його наслідки для промислового комплексу м.Києва». Засідання було організоване Національним інститутом стратегічних досліджень, Центром антикризових досліджень та Головним управлінням промислової, науково-технічної та інноваційної політики Київської міської державної адміністрації.

В обговоренні взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, київської міської та районних державних адміністрацій, громадських об’єднань, провідних промислових підприємств міста Києва, представники засобів масової інформації.

СПИСОК УЧАСНИКІВ.

АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА.

Засідання відкрив директор НІСД Юрій Рубан. Він зазначив зростання актуальності питання, яке виставлено для обговорення із настанням завершальної стадії вступного процесу. Конкретизація аспектів вступу переводить проблему з політичного на практичний рівень, а отже – дозволяє знаходити й приймати конкретні практичні рішення. Водночас, наголосив Ю.Рубан, слід усвідомити, що головна відповідальність за адаптацію до умов СОТ лежатиме на самих підприємствах, і гідно сприйняти її їм має допомогти міська влада.

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Сергій Зімін у своїй доповіді виклав основні принципи діяльності Світової організації торгівлі та окремо зупинився на головних очікуваних позитивних наслідках вступу для України, якими є: створення економіко-правового середовища, яке функціонує на основі прозорих норм і правил; розвиток конкуренції і зниження торговельних бар'єрів; забезпечення для українських товарів режиму найбільшого сприяння, а також національного режиму на ринках країн-торговельних партнерів; вдосконалення режиму торгівлі та розширення співпраці з ЄС, започаткування переговорів щодо створення зони вільної торгівлі; можливість участі у багатосторонніх переговорах щодо майбутньої архітектури глобальної торговельної системи. Водночас, наголосив С.Зімін, перехід до економіко-правового середовища «світового зразку» - одночасно й великий крок вперед в інтеграції у світову економіку – і жорсткий виклик здатності українських компаній конкурувати нарівні із провідними гравцями цієї економіки.

Доповідач стисло охарактеризував стан зовнішньої торгівлі міста. В структурі експорту підприємств міста домінують сільськогосподарська сировина та продукція галузей харчової промисловості. В структурі імпорту – мінеральні продукти, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, механічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання, транспортні засоби та шляхове обладнання. Структура та обсяги експорту та імпорту доводять, що зовнішня торгівля міста не відповідає ні спеціалізації виробничого потенціалу Києва, ні обсягам виробництва вказаних видів продукції промисловістю столиці, відтак статистикою здебільшого відбивається процес оформлення підприємствами, зовнішньоторговельних потоків для всієї України.

Зупинившись на наслідках, які очікують промисловість міста після вступу України у СОТ, С.Зімін відзначив, що в Києві зосереджено значну частку сучасних конкурентоспроможних підприємств, які часто мають тісні стосунки з провідними транснаціональними корпораціями. Відтак більшість з них вже мають належний рівень конкурентоспроможності та відповідні адаптаційні можливості, і не зазнаватимуть значного негативного впливу від вступу України до СОТ. Водночас, з метою отримання позитивного ефекту слід здійснити активізацію експортної діяльності київських промислових підприємств, які здебільшого орієнтовані на внутрішній ринок.

Поряд з цим, у більш складному становищі опиняються невеликі підприємства, які часто потерпають від недоінвестування, застарілості технологій та звуження ринків збуту. Більш всього це стосується машинобудівної галузі в якій працює 151 промислове підприємство. Лише невелика кількість із загального числа підприємств галузі своєчасно провела реструктуризацію свого виробництва та адаптувалась до роботи в умовах СОТ.

В кращому стані знаходиться харчова промисловість, яка представлена в місті 70 підприємствами. Більшість підприємств галузі без державної підтримки провели реструктуризацію та переоснащення виробництва, забезпечили себе новітніми технологіями, що надає можливість без особливих ризиків працювати в нових умовах.

На думку С.Зіміна, економічний комплекс м.Києва матиме помітні наслідки від вступу до СОТ, які впливатимуть поза промисловим сектором міста. Оскільки у підприємствах, зареєстрованих у Києві, сконцентровано значну частку зовнішньої торгівлі країни (12,8 % експорту, 36,7 % імпорту товарів України), зростання обсягів імпорту, навіть витісняючи товари українського виробництва з ринків, вестиме до зростання доходів київських компаній, які нині «заробляють» значно більше на імпорті, ніж на експорті. Отже, сумарний ефект вступу до СОТ для економіки столиці, зокрема – для бюджету столиці, буде позитивним. Відповідні надходження можуть бути використані для компенсації ймовірних негативних наслідків у промисловості, зокрема – для структурної перебудови промисловості, розвитку наукомістких галузей, закриття неефективних підприємств, виведення великих промислових компаній з центру міста тощо.

На завершення доповідач звернувся до основних напрямків політики щодо адаптації промислового комплексу Києва до членства України в СОТ, якими, на його думку, є: модернізація системи захисту внутрішнього ринку відповідно до вимог СОТ, підтримка експортних виробництв та удосконалення структури експорту, структурна перебудова національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності відповідно до вимог міжнародної конкуренції, безпосередня компенсація негативного соціального ефекту вступу України до СОТ засобами соціальної політики. С.Зімін окремо відзначив необхідність завершення роботи над Київською міською програмою розвитку промисловості на інноваційній основі до 2011 року.

Таким чином, наголосив С.Зімін, адаптація промислового комплексу міста вимагатиме злагодженої співпраці центральної, міської влади та бізнесу, партнерської участі у формуванні заходів загальнодержавної економічної політики, ініціативних дій на міському рівні щодо забезпечення сприятливих умов для розвитку та зміцнення конкурентоспроможності промислових підприємств.

ТЕКСТ ДОПОВІДІ С.ЗІМІНА.

Завідувач відділу економічної та соціальної стратегії НІСД, Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло наголосив на тому, що тема вступу України до СОТ досить часто набуває «містичних» обрисів. Це пояснюється тим, що спрогнозувати спроможність вітчизняних підприємств до реакції на зростання міжнародної конкуренції украй важко. Адже вступ України до СОТ лише інституційно фіксує відкритість української економіки та її просування до впровадження міжнародних стандартів ведення бізнесу.

В процесі конкуренції в Києві відбуватиметься «кристалізація» промисловості, й випереджального розвитку набуватимуть галузі, які: використовують наявний інтелектуальний та науково-технічний потенціал, здійснюють забезпечення поточних потреб міста, насамперед - споживчого попиту, здійснюють забезпечення потреб розвитку міста. Саме в цих напрямках будуть насамперед зорієнтовані й прямі іноземні інвестиції у промисловість Києва. Важливо, що ці галузі є інноваційно місткими. Відтак можна очікувати високого попиту на інноваційні розробки та інноваційну продукцію – навіть у традиційних галузях, таких як будівництво чи комунальне господарство. В місті також постійно зростатиме потреба у висококваліфікованих фахівцях, насамперед – інженерних спеціальностей.

Водночас, зазначив Я.Жаліло, об’єктивність змін, які відбуватимуться в промисловості міста, не заперечує потреби цілеспрямованого впливу міської влади на її розвиток та сприяння оптимальній адаптації до членства України в СОТ. По-перше, існує комплекс питань регуляторної сфери, які можуть вирішуватися лише на рівнях законодавчої чи виконавчої влади. На цих напрямках промисловці міста, за безпосередньої підтримки міської влади, можуть і повинні цивілізовано лобіювати необхідні рішення центральної влади. По-друге, багато може зробити й сама міська влада, надаючи київським промисловцям конкурентні переваги володіння якнайповнішою інформацією, методичну підтримку, прияючи кадровому забезпеченню. По-третє, головна роль в адаптації належить самим підприємствам – їхнім діям щодо підвищення ефективності виробництва, оволодіння інноваційними технологіями, впровадження організаційних інновацій, розвитку збутової системи тощо.

ТЕЗИ ДОПОВІДІ Я.ЖАЛІЛА.

Голова Ради директорів, установ і організацій м. Києва Олександр Осадчий зосередив увагу на потребі реструктуризації підприємств для відповіді на виклики, пов’язані із вступом до СОТ. Це, зокрема, передбачає раціоналізацію земельних ділянок, виробничих площ, підвищення ефективності виробничої діяльності. Перешкодою на цьому шляху є надто дорогі кредитні ресурси, вартість яких – 18-20 % - суттєво перевищує вартість кредитів, доступних іноземним конкурентам. Тому потрібні державні механізми кредитування серйозних інноваційних проектів, компенсації частини кредитних ставок тощо.

На думку Голови правління ВГО «Нова формація» Вячеслава Кредісова, малий і середній бізнес міста не боїться негараздів від вступу до СОТ, проте очікує на позитивні наслідки. Адже міжнародні правила створюють нові можливості для залучення інвестицій, підвищення вартості підприємства. Основні проблеми, очевидно, концентруватимуться на державних підприємствах, яким властиві надмірні площі, слабке управління тощо, і ці проблеми слід вирішувати. Зараз, на думку В.Кредісова, питання вступу України до СОТ знаходиться у площині політичних рішень, і примати їх треба якнайскоріше.

Перший заступник голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації Олександр Незнал звернув увагу на очікуваному загостренні конкуренції для підприємств харчової промисловості після вступу України до СОТ. Водночас, ця галузь має «непрямі» конкурентні переваги – у вигляді проблем в транспортуванні харчових продуктів, традиційних уподобань споживачів тощо, що надає підстави для оптимізму щодо її перспектив. Удосконалення систем якості дозволить зміцнити конкурентні переваги вітчизняної харчової промисловості. Для експортоорієнтованих підприємств відкриваються нові можливості, тим більше що адаптація до жорстких умов міжнародної конкуренції для багатьох підприємств вже відбулася. Серед серйозних проблем для конкурентоспроможності О.Незнал вказав дефіцит робочої сили, який відчувається все більше. Негативним чинником є й інформаційний вакуум щодо правил, норм і умов СОТ, існуючих зовнішніх ринків і регуляторних умов на них тощо.

Директор з наукових питань Українського інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан ознайомила з висновками макроекономічної моделі, розробленої інститутом для оцінки ймовірних наслідків вступу України до СОТ. Згідно результатів моделі, найбільше з рахунок розширення доступу до міжнародних ринків, виграють від вступу металургійна та хімічна промисловість. Виграють також споживачі – завдяки зниженню цін. Ймовірно, програє харчова промисловість, в першу чергу – через скорочення виробництва у сільському господарстві. Перспективи машинобудування залишаються невизначеними.

Підвищення позитивності наслідків, наголосила В.Мовчан, можливе завдяки розвитку технологій, поліпшенню структури економіки Це вимагатиме підвищення ефективності банківської системи, зниження інфляції, створення умов для доступності банківських кредитів. Зростання іноземної конкуренції, зазначила вона, відбуватиметься не «стрибкоподібно», а поступово, що надасть підприємствам певний період для адаптації.

Генеральний директор Київського заводу ліфтів Анатолій Вакуленко зауважив, що його підприємство вже готове конкурувати в умовах членства України в СОТ. Освоївши сучасні технології, воно набуло конкурентних переваг на рівні світових. Водночас конкурувати з дешевою, низькоякісною продукцією – значно важче. Тому забезпечення відповідності продукції на ринку нормам і стандартам – украй важливе.

На думку експерта Центру антикризових досліджень Станіслава Романенка, 2005 р. можна розглядати як певну «модель» розвитку промисловості Києва в умовах членства України в СОТ. За цей період різко зросло негативне сальдо зовнішньої торгівлі Києва, зменшилась кількість товарних груп, за якими Київ має позитивне сальдо. Знизився рівень технологічності експорту, в ньому скоротилась частка продукції машинобудування – Київ витискається зі сфери міжнародної технологічної конкуренції. Зниження ставок імпортного мита по 7 товарних групах у 2005 р. показав, що це призвело до сумарного зростання імпорту товарів цих груп на 41 %.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ С.РОМАНЕНКА.

Голова правління ВАТ «Укрпластик» Олександр Галкін звернув увагу на значний песимізм оцінок у доповіді та виступах учасників щодо перспектив розвитку промислового комплексу міста як цілого. Унікальність промисловості міста вимагає звернення на неї уваги на державному рівні. Необхідна розробка Програми розвитку експортного потенціалу Києва, слід сприяти реалізації проектів технопарків.

Як відзначив завідувач відділу регіональної політики Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Воротін, на даному етапі йдеться вже не про те, на яких умовах Україна вступає в СОТ, а про те, що треба робити далі. Важливим у цьому напрямку є удосконалення корпоративного управління – це потребує навчань керівників київських підприємств.

Голова правління – генеральний директор ЗАТ Київське виробниче об’єднання «Медапаратура» Юрій Марченко зазначив, що очікує проблем в конкуренції свого підприємства з імпортерами в процесах закупівлі медтехніки на тендерних засадах. Тому потрібна державна підтримка галузі, аби підвищити її конкурентоспроможність – адже згідно міжнародних вимог будь-яка країна повинна мати високий рівень самозабезпеченості медтехнікою.

Генеральний директор ТОВ «Фірма «Фавор»» Раїса Михайлова повідомила про досвід постійного удосконалення продукції її підприємства, яке дозволяє стабільно перемагати на тендерах із державних закупівель дитячого та шкільного харчування. Досвід конкуренції підготував підприємство до членства України в СОТ. Проте державна підтримка малого й середнього бізнесу, зокрема – зниження вартості довгострокових кредитів, необхідні.

Президент Спілки промисловості України, Голова спостережної ради ВАТ «Коммаш» Микола Іващенко зауважив, що з радянського періоду в Києві майже безслідно зникли галузі текстильної, паперової, деревообробної та меблевої промисловості – разом із потужними підприємствами, які їх представляли. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі, яке нині має Київ, засвідчує, що місто перетворилося на канал експансії імпорту на внутрішній ринок.

Для виправлення ситуації слід, на думку М.Іващенка, провести межу між політиканством і економікою, сконцентруватися на потенційних можливостях Києва, передбачених в Законі про столицю, значному потенціалі Київської області. Київ може й повинен ініціювати і очолити процес, зворотний до деіндустріалізації економіки, відновивши містоутворюючу роль промислового комплексу.

Заступник голови Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації Микола Фредюк навів приклад того, як впроваджене свого часу мито на готову упаковку дозволило Києву відродити своє виробництво упаковки і навіть вийти з цією продукцією на зовнішні ринки. Тому потрібно й надалі намагатися використовувати ті можливості щодо захисту внутрішнього ринку, які надають угоди СОТ.

Виконавчий директор ВАТ «Русанівський м’ясокомбінат» Андрій Порох зауважив, що харчова промисловість очікує найбільших ризиків після вступу України до СОТ – оскільки цей сектор є нині найбільш захищеним. Слід також очікувати скорочення експорту до країн СНД. Ймовірне зниження виробництва м’яса українськими виробниками. Проте від спаду в сільському господарстві переробна галузь навряд чи постраждає, оскільки цей спад відбуватиметься синхронно зі збільшенням доступності дешевої імпортної сировини.

Підбиваючи підсумки обговорення, Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Власюк відзначив зацікавленість та змістовність обговорення, яке відбулося, висловив вдячність учасникам засідання та переконання в тому, що висловлені ними пропозиції та зауваження буде враховано при розробці та реалізації політики адаптації до членства України в СОТ, в тому числі – на рівні міської влади.

Засідання здобуло висвітлення в засобах масової інформації.

ПРЕС-РЕЛІЗ