"ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ"

27 березня 2007 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл "Особливості та шляхи детінізації економіки України".

Повний текст матеріалів засідання "круглого столу" "Особливості та шляхи детінізації економіки України.

Обговорено наступні питання:

Чинники, масштаби та наслідки тінізації економіки в Україні. Посилення процесів криміналізації економічних відносин, заміщення прозорого державного контролю кримінальним, поширення корупції в органах державної влади. Розширення сфери діяльності тіньового сектора економіки, колосальні масштаби приховання доходів, незаконний перерозподіл державної власності, лобіювання політичних, законодавчих, економічних рішень тощо.

Сучасна політика держави та стратегічні пріоритети детінізації української економіки. Самими лише силовими методами проблема тінізації вирішена бути не може. Стратегічне завдання суспільства у цьому напрямку - легалізація (а не знищення, заборона чи протидія) є ключовим пріоритетом політики детінізації економіки. При цьому тільки комплексний підхід, вирішальну роль у якому повинна зіграти держава, дозволить послабити тінізацію української економіки.

До участі у дискусії були запрошені народні депутати України, представники Секретаріату Президента України, урядовці, експерти та провідні науковці у галузі економіки та державного управління, представники мас-медіа.

СПИСОК ЗАПРОШЕНИХ.

Відкрив засідання перший заступник директора НІСД Олександр Власюк. Він наголосив, зокрема, на надзвичайній актуальності тематики круглого столу. Від вирішення проблеми тінізації економіки, на думку О. Власюка, значною мірою залежать майбутні економічні здобутки України, зокрема, перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку, можливість повноцінної реалізації соціальних функцій держави тощо. О.Власюк також зазначив, що проблемами детінізації економіки давно і плідно займаються фахівці Національного інституту стратегічних досліджень, підтвердженням чому є колективна монографія "Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації" за редакцією З.С.Варналія, яка побачила світ наприкінці минулого року (http://www.niss.gov.ua/book/tyn_ekon/index.htm).

З ключовою доповіддю виступив заступник директора НІСД Захарій Варналій, який зупинився на методологічних проблемах дослідження тіньової економіки, охарактеризував чинники, масштаби та наслідки тіньової економічної діяльності в Україні. Значну увагу у своїй доповіді З. Варналій приділив проблемам державної політики у сфері детінізації економіки, її ефективності та основним недолікам. Доповідач окреслив основні пріоритети державної стратегії детінізації та презентував проект рекомендацій засідання круглого столу, який виносився на обговорення з метою подальшого використання органами державної влади у процесі прийняття відповідних рішень. З.Варналій також презентував колективну монографію НІСД "Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації".

ПРЕЗЕНТАЦІЯ З. ВАРНАЛІЯ.

Проблеми відсутності основного ініціатора та ідеолога детінізації економіки підняла у своєму виступі директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова, зазначивши, зокрема, що детінізація економіки буде лише тоді ефективною, коли чітко визначаться основні зацікавлені в ній суб'єкти. На прикладі тінізації соціальної сфери, зокрема, охорони здоров'я, Е. Лібанова переконливо довела, що існуюча модель соціально-економічних відносин в суспільстві не стимулює виведення з тіні цього сегмента. Окремою проблемою фахівець вважає колосальні масштаби нелегальної міграції, в першу чергу, трудової, яка передбачає, зокрема, величезний обсяг тіньових доходів, що не піддається жодному обчисленню і врахуванню.

Голова правління Всеукраїнського громадського об'єднання "Нова формація" В'ячеслав Кредісов основними причинами масштабних тіньових процесів в економіці України вважає надмірне втручання держави у підприємницьку діяльність, високий податковий тиск, а також недосконалість самої моделі відносин "підприємець-податківець". А неефективність судової системи змушує представників бізнесу вдаватися в тому числі до корупційних дій з метою спрощення та зменшення наслідків податкових та інших процедур і перевірок. Крім того, на думку, В. Кредісова, вищий рівень податкової культури, а відповідно і нижчий рівень тінізації діяльності, характерний для представників великого бізнесу, порівняно з середнім і малим. Основними шляхами детінізації економіки В.Кредісов вважає зменшення податкового тиску, впровадження абсолютно прозорої системи управління та адміністрування, удосконалення управління державним майном, а також наявність рівних правил гри у правовій та економічній сфері.

Проблеми тінізації як загрози економічній безпеці держави були підняті у виступі керівника управління фінансової безпеки та детінізації Апарату Ради національної безпеки і оборони України Ольги Резнікової. Основну увагу О. Резнікова звернула на непродуктивний відплив капіталів з України як складову тіньової економічної діяльності. Масштаби цього явища, а також поширення схем та каналів відпливу капіталу, на думку фахівця, досягли загрозливого для національної безпеки рівня. Так, за даними платіжного балансу, за 2004-2006 роки з України виведено 14,7 млрд дол. США - це переважно капітали, отримані в тіньовому секторі економіки. Особливо небезпечним це явище є на фоні стійкої потреби економіки України в інвестиціях, яка до 2015 року становить близько 150 млрд дол. США. Подолати дану тенденцію, на думку О.Резнікової, можливо шляхом реалізації комплексу заходів щодо покращення інвестиційного клімату України та посилення контролю за рухом капіталів. О. Резнікова зупинилася на основних положеннях Указу Президента України від 17 березня 2007 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 лютого 2007 року "Про заходи щодо запобігання непродуктивного відпливу капіталів за межі України"".

Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер акцентував увагу учасників засідання на тому, що якщо у період гострих кризових явищ в економіці тіньова діяльність була до певної міри "засобом порятунку" у складних умовах, то сьогодні її варто оцінювати як негативне явище, особливо, зважаючи на її масштаби. Головною причиною поширення тіньових процесів експерт вважає корупційний характер самого українського суспільства. При цьому вжиття будь-яких заходів суто адміністративного плану лише спричинятиме подальше поглиблення тінізації відносин. Ефект матиме, в першу чергу, зміна самої природи і моделі українських інституції, в першу чергу, владних, за участі і сприяння міжнародної спільноти та інститутів громадянського суспільства.

Провідний науковий співробітник відділу регіональної політики НІСД, докторант Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ірина Мазур звернулася до соціально-економічної природи тіньової економіки, зазначивши, що необхідно розрізняти підпільну, незаконну та злочинну економіку. Фахівець наголосила, що детінізація має передбачати створення такого інституційного середовища, де визначеність і гарантованість прав власності зробили б тіньову економіку неефективною. Для цього мають бути застосовані методи стимулюючого характеру, а не репресивного. Крім того, окрему увагу І. Мазур пропонує приділяти детінізації соціальних відносин.

Директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку Юрій Макогон звернув увагу присутніх на специфіку діяльності в Україні спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Причини тінізації економічної діяльності в рамках СЕЗ і ТПР Ю. Макогон вбачає у нестабільності законодавства та незбалансованості інтересів представників бізнесу, населення і державної влади, незахищеність суб'єктів господарювання та наявність потужних адміністративних бар'єрів. Експерт вважає, що з метою зменшення передумов тінізації, необхідно провести моніторинг діяльності СЕЗ і ТПР, переглянути їх склад та скоротити перелік пільгових видів діяльності.

Дискусію про діяльність СЕЗ і ТПР продовжила заступник Міністра фінансів України Тетяна Єфименко, зазначивши, що у цьому аспекті необхідно звертатися до світового досвіду та дотримуватись норм міжнародних конвенцій. Окремо посадовець акцентувала, що значну роль у процесах детінізації економіки повинна відіграти судова гілка влади з метою виявлення і ліквідації складних схем маскування нелегальної діяльності. Крім того, Т. Єфименко повідомила про підготовку Міністерством фінансів України спільно з Міністерством економіки України ряду нормативних актів з питань детінізації економіки, зокрема, легалізації капіталів, одержаних незаконним шляхом, які плануються до ухвалення разом з оновленим податковим законодавством.

На думку директора Інституту конкурентного суспільства Дмитра Ляпіна основною причиною поширення тіньової економіки є неефективне, а часом також тінізоване державне управління. Таким чином, подолання мотивації з боку органів державної влади до нелегальної діяльності, як цього вимагає світовий досвід, значно підвищить ефективність заходів з детінізації економіки.

Професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Віктор Мандибура переконаний, що основним інструментом боротьби з тіньовими явищами в українському суспільстві має стати обмеження, ускладнення та унеможливлення корупції у системі державної влади. Для цього вчений пропонує внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно запровадження кримінальної відповідальності у разі невідповідності вартості майна, що знаходиться у власності державного службовця, задекларованим та оподаткованим доходам.

Заступник директора Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової адміністрації України Григорій Коваленко наполягає на необхідності комплексного підходу до проблем детінізації та легалізації "брудних" коштів, поєднанні засиль державного апарату, наукової та експертної спільноти за активної участі громадянського суспільства. Податківець також повідомив, що питання тіньової економічної діяльності постійно знаходяться на порядку денному ДПА України та враховуються при підготовці проекту Податкового кодексу України.

Директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові Анатолій Мокій вважає, що основою непрозорих і незаконних відносин в суспільстві та економіці є нелегітимність перерозподілу національного багатства та відсутність чіткого права власності в Україні. Це призводить до суттєвих структурних деформацій, які мають відчутні соціальні наслідки, і подальшої стратифікації населення. Науковець наполягає, що будь-яке економічне зростання за існуючих рівнів доходів населення, в першу чергу, заробітної плати, не свідчитиме про справедливий розподіл ВВП, а відповідно і не позначиться на ефективізації економічних процесів.

Завідувач кафедри фінансів та банківської справи Національної академії управління Антоніна Базилюк підкреслила, що тіньова економіка з джерела виживання перетворилась на реальну загрозу національній безпеці України. Фахівець пропонує більш широке трактування сутності тіньової економіки, яка, на її думку, полягає у привласненні доходів неринковими методами, в тому числі, на основі пільг. Подолання цього явища лежить у площині створення реальних, в першу чергу, економічних передумов, що й було проілюстровано на прикладі розвинених країн.

Директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Василь Юрчишин ще раз звернувся до проблем стимулювання тіньової діяльності з боку держави, наявності корупції, лобіювання політичних рішень тощо. Експерт привів приклади таких процесів у сфері приватизації, землевідведення тощо та наголосив на необхідності недопущення повної і безкарної легалізації тіньової діяльності, у тому числі капіталів, одержаних незаконним шляхом.

Думку про неможливість практично безкарного амністування "брудних" капіталів підтримав також професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігор Пузанов. В детінізації економіки, на його думку, зацікавлений в першу чергу великий бізнес, а роль наукових кіл полягає у чіткому доведенні економічного ефекту детінізації для суб'єктів господарювання. Для цього необхідна розробка чіткої та зрозумілої методологічно та інструментарної бази як для адекватного обчислення обсягів тіньової економіки, так і для результативної протидії їй.

Заступник начальника відділу економічного аналізу Міністерства економіки України Тетяна Кваша зазначила, що контрольно-ревізійні та адміністративні засоби детінізації мають надзвичайно короткостроковий ефект і змушують до пошуку нових схем нелегальної діяльності. При цьому повноцінне подолання тіньових явищ в економіці неможливе без ліквідації прогалин у чинному законодавстві.

В цілому учасники засідання підтримали винесений на їх розгляд проект Рекомендацій круглого столу, внесли свої зауваження та уточнення та винесли резолюцію направити доопрацьовані Рекомендації круглого столу "Особливості та шляхи детінізації економіки України" до Секретаріату Президента України та Кабінету Міністрів України.

Підсумки засідання підвів заступник директора НІСД Захарій Варналій, подякувавши його учасникам та закликавши до подальшої плідної співпраці як у напрямку детінізації економіки України, так і в інших проектах, започаткованих та реалізовуваних Національним інститутом стратегічних досліджень.