Регіональна політика на сучасному етапі: напрями і пріоритети вдосконалення

24 лютого 2006 р. Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові, Львівська комерційна академія та Інститут регіональних досліджень НАН України за участю науковців, громадських діячів, представників місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, неурядових організацій та засобів масової інформації провели „круглий стіл” на тему „Регіональна політика на сучасному етапі: напрями і пріоритети вдосконалення”.

Учасники засідання обговорили проблеми подальшого вдосконалення регіональної політики в контексті основних положень Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв’язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України 9 лютого 2006 року. Основну увагу було приділено сучасним тенденціям процесу трансформації суспільно-політичної та соціально-економічної систем держави, зовнішнім геополітичним та геоекономічним викликам, а саме:

- посилення суспільно-політичної, культурно-духовної та соціально-економічної інтеграції регіонів;

- пріоритети та особливості регіональної політики в умовах розширення ЄС;

- розвиток людського капіталу в системі відповідальної регіональної політики;

- конкурентоспроможність регіонів як основа національної конкурентоспроможності;

- інноваційна компонента регіональної політики;

- потенціал транскордонного співробітництва, проблеми ефективної його реалізації тощо.

Під час засідання „круглого столу” відбулася презентація заступником директора НІСД, д.е.н., проф. Варналієм З.С. Доповіді “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році”, підготовленої на виконання Розпорядження Президента України від 19 липня 2005 року № 1122/2005-рп “Про підготовку щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України” у Національному інституті стратегічних досліджень за участю провідних вчених, представників органів державної влади, експертів неурядових аналітичних центрів. У Доповіді визначаються стратегічні пріоритети суспільного розвитку України, окреслюються проблеми, що стоять на шляху їх досягнення, та пропонуються заходи, які необхідно вжити для їх реалізації.

Особлива увага присутніх при обговоренні була звернена на:

- розвиток громадянського суспільства;

- утвердження верховенства права;

- становлення української політичної нації;

- актуальні проблеми гуманітарної політики;

- розвиток політичної системи та системи державного управління;

- стратегічні вектори нової державної регіональної політики;

- шляхи подолання корупції;

- побудову сучасної конкурентоспроможної економіки;

- формування нової парадигми зовнішньоекономічної стратегії;

- зовнішню політику України і міжнародну безпеку тощо.

Засідання „круглого столу” відкрив п. Гончарук Я.А., д.е.н., проф., ректор Львівської комерційної академії. У своєму вітальному слові він зазначив актуальність обговорюваної проблематики: „Питання регіонального розвитку України останнім часом все частіше ставиться в центр уваги основних владних інституцій нашої держави. І це, насамперед, зумовлено посиленням євроінтеграційного вектора зовнішньої політики України, реалізацією курсу на майбутнє членство в Європейському Союзі. Адже без подолання пострадянських стереотипів надмірної централізації влади, без послідовного втілення у життя принципів регіональної політики ЄС, без ефективного розвитку європейської моделі місцевого самоврядування в Україні досягнути поставлених у цій площині завдань буде надзвичайно складно.

З іншого боку, держава не може допустити втрати дієвих важелів впливу на розвиток регіонів, позбавитися функції гармонізації регіональних і загальнодержавних інтересів, відмовитися від забезпечення консолідації всього суспільства з метою реалізації загальнонаціональних пріоритетів суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку”. П. Я. Гончарук висловив сподівання, що саме дискусія науковців і практиків, яка проводяться в такому форматі як нинішній „круглий стіл”, здатна стати дієвим важелем втілення у життя ефективної регіональної політики української держави: „Така політика повинна ґрунтуватися на використанні передових ідей вітчизняної науки, досвіду східноєвропейських країн, що пройшли шлях європейської інтеграції та децентралізації влади в недалекому минулому, та адаптації цих ідей і досвіду до реалій української економіки та політики”.

П. Я. Гончарук побажав усім учасникам круглого столу натхнення, плідних дискусій, творчого збагачення та максимальної самореалізації на ниві наукової і професійної діяльності.

Заступник директора НІСД, д.е.н., проф. Варналій З.С. виступив з доповіддю „Регіональна політика в контексті викликів сучасного етапу розвитку держави”.

Зокрема, п. З. Варналій наголосив на питаннях актуальності державної регіональної політики на сучасному етапі. На думку п. З. Варналія, державна регіональна політика є складовою національної стратегії розвитку України. Існуюча традиційна модель – головна причина дезінтеграційних тенденцій, що загрожують консолідації суспільства. На його думку, впровадження класичної моделі регіональної політики на основі парадигми „відповідальної регіоналізації”, є шляхом до суспільно-політичної та соціально-економічної консолідації суспільства. Нагальною вимогою часу у цьому плані є подолання інституційних, соціально-економічних та морально-психологічних перешкод розвитку регіонів. Оптимальний баланс слід шукати між децентралізацією управління і єдиновладдям в контексті політреформи. Також, п. З. Варналій зупинився на таких аспектах регіоналізації:

- сучасні виклики регіонального розвитку України;

- основні напрямки та розмір існуючих регіональних диспропорцій;

- перешкоди ефективного регулювання регіонального розвитку;

- роль держави у формуванні регіональної політики;

- концептуальні особливості регіональної політики на сучасному етапі;

- якісні складові стратегії єдності і партнерства регіонів;

- стратегічні вектори нової регіональної політики тощо.

З доповідями також виступили: Долішній М.І., академік НАН України, д.е.н., професор, директор ІРД НАН України „Регіональна політика в умовах поглиблення процесу євроінтеграції”; Шевчук В.О., д.е.н., проф., завідувач кафедри МЕВ ЛКА, голов. наук. спів. РФ НІСД у м. Львові „Помилки в економічній політиці 2003-2004 рр. та їх вплив на поточну економічну ситуацію”; Мікула Н.А., д.е.н., пров. наук. спів. ІРД НАН України, голов. наук. спів. РФ НІСД у м. Львові „Транскордонне співробітництво в системі регіональної політики держави”.

П’ятак Валерій Альбертович, заступник голови Львівської обласної державної адміністрації у своєму виступі підкреслив, що регіональна політика є ключовою частиною стратегії розвитку держави.

Серед найважливіших чинників формування регіональної політики він виділив можливість прояву регіональної ініціативи. Так, на його думку, незважаючи на дискусії щодо можливості вирішення проблем регіональної політики, існує ще мало реальних інструментів її реалізації.

Пан П’ятак вважає, що в останні роки відбулись істотні зрушення у сфері законодавчої ініціативи та нормативно-правового забезпечення регіональної політики, зокрема, він наголосив на важливості бюджетного кодексу. Поряд з визнанням певного поступу щодо можливостей регіонального розвитку, п. П’ятак висловив деякі застереження. Зокрема, він зазначив, що зараз навіть бюджетний кодекс гальмує конкретні регіональні ініціативи. Є достатньо велика кількість законів, орієнтованих на регіональну політику, але інструментів їх ї реалізації немає. Наприклад, в законі про державний бюджет не прописано як фінансових ресурсів, так і механізмів, ялі б дозволили їх формувати. Це гальмує реалізацію регіональних проектів. Виступаючий наголосив також на тому, що бюджетна система потребує удосконалення Тільки децентралізація управління може забезпечити перспективний регіональний розвиток.

За словами п. В.П’ятака, треба чітко визначити пріоритетні напрями концентрації обмежених ресурсів (в тому числі фінансових).

У своєму виступі заступник голови ЛОДА навів деякі приклади щодо практичної реалізації засобів регіональної політики. Так, перший приклад був пов’язаний із інтеграційними процесами. Євроінтеграція не може бути без ефективного транскордонного співробітництва, особливо це важливо для Львівської області. Необхідно розвивати інфраструктуру кордону та формувати транспортні коридори. Розвиток зазначеної інфраструктури і облаштування західного кордону – це не тільки регіональна політика, але це і політика безпеки нашої держави. Таким чином можна побороти корупцію на кордоні та змінити європейські вантажопотоки на користь України. Пан П’ятак попросив подати відповідну рекомендацію до уряду чи секретаріату президенту.

В якості другого прикладу п. П’ятак зазначив існування проблему відновлення культурних пам’яток. Львівщина володіє унікальним потенціалом історичних пам’яток і регіональна влада чітко розуміє, що держава не може забезпечити фінансову підтримку та розвиток цієї сфери. В даному випадку, якщо немає фінансів, треба розробити відповідні законодавчі акти, які б дозволили владі здавати замки в оренду, або приватизувати. Пан П’ятак запропонував звільняти від орендної плати історичні пам’ятники на величину вкладених в них інвестицій.

У цьому контексті п. П’ятак додав про необхідність існування деяких державних підприємств та міністерств. Сьогодні, як він висловлювався вже неодноразово, деякі міністерства вже не потрібні, бо їхній ресурс вичерпався. Як приклад він навів гірничу хімію, проблеми якої міністерство вирішити просто не може. На деяких підприємствах існує реальна екологічна та соціальна небезпека.

Політика вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів не повинна передбачати створення закону про столицю. Так, Львівщина є ресурсом для столиці у сфері менеджменту, але слід подумати, щоб якісний менеджмент залишався в регіоні.

При вирішенні і постановці проблем регіональної політики необхідно виходити з об’єктивної необхідності територіально-адміністративної реформи, адже саме це може дати можливість для створення умов самодостатності окремих регіонів. І після виборів, після публічного обговорення цих проблем необхідно активно працювати у напряму таких реформ з урахуванням регіональних ініціатив.

Федак Тарас Васильович, заступник голови Львівської обласної ради народних депутатів підкреслив важливість проблеми, що турбує всі регіони України: „За 14 років незалежності України влада не зменшила значення проблеми взаємодії центр-регіони, а тільки поглибила її, Не було визначено стратегічного плану регіонального управління”.

Він відзначив недосконалість інституційного забезпечення регіонального розвитку. Друге питання, на якому він зупинився це проблема бюджету: „Існує ненормальне явище, коли територія, заробляючи гроші, не має стимулу заробляти їх більше”. Третя проблема – надмірна централізація фінансових потоків:

На думку п. Т. Федака, в державі до тепер не визначено пріоритетні території. Останнє – це питання ефективності функціонування державної власності, особливо промисловості. Ці суб’єкти створюють тільки проблеми для розвитку економіки регіону.

Максимчук Олександр Володимирович, голова Представництва держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва відзначив важливість дерегуляції та лібералізації підприємницького середовища: „Але не завжди те, що робиться швидко, - це добре. Так, добре задеклароване може бути було погано виконане. Завжди вказівки з Києва доходить до районів, повертаючись не тим боком. Так, ініціатива президента про дерегуляцію призвела до того, що нормативні акти по дерегуляцію впроваджувалися дуже формально. Виконання законів відстає від потреб підприємців. Треба дуже чітко продумувати, як закони, які приймаються, будуть впроваджуватись на регіональному рівні. Питання регулювання розвитку підприємництва треба віддати регіонам”.

Василь Володимирович Рудень, завідувач кафедри медицини висловив побажання значно частіше запрошувати фахівців з медичної сфери. Так без економічних засад, на його думку, неможливо розвивати напрямок охорони здоров’я. В першу чергу, за словами виступаючого, в центрі стратегії розвитку країни та регіональної політики повинна стояти людина та здоров’я людини. Основним його закликом стало необхідність поєднати економіку та охорону здоров’я.

При збільшенні щорічного фінансування до регіонів гроші просто не доходять. Чому так – це, напевно сказати важко, але така проблема в регіонах існує.

МОЗ за 15 років так і не прийняло стратегії розвитку охорони здоров’я. Міністерства повинні змінити свої функції. Головна мета їх діяльності – забезпечити регіони необхідними механізмами, які б дозволили їм ефективно розвиватися.

Долішній Мар’ян Іванович, академік НАН України, д.е.н., професор, директор ІРД НАН України відзначив доповіді виступаючих: „Ми мали змогу заслухати цікаву доповідь Захарія Варналія і доповідь Валерія П’ятака, в якій зазначено надзвичайно цікаві ідеї. В нашому регіоні ми маємо дійсно унікальні кадри, унікальних вчених, які своєю працею намагаються зробити великий вклад у процеси, що відбуваються в нашій країні.

Це перший круглий стіл, на якому відбувається обговорення доповіді Президента. Дуже важливим є те, що в Доповіді вперше був виділений розділ, пов’язаний із формуванням нового регіоналізму в державній економічній і соціальній політиці. Сьогодні в нас є багато можливостей розвивати всі напрями регіональної політики. В роботах сучасних вчених простежується вагомі речі, що базуються на генетичній складовій розвитку регіоналістики і на тих засадах, які вже давно закладені в літературі, науці і які нам не потребують початкової розробки: цією роботою займались попередники.

Надія Анатоліївна Мікула, д.е.н., пров. наук. спів. ІРД НАН України, голов. наук. спів. РФ НІСД у м. Львові у своїй доповіді „Транскордонне співробітництво в системі регіональної політики держави” зазначила: „За сучасних умов транскордонне співробітництво є пріоритетним напрямом регіональної політики Ради Європи та ЄС. Для України – це новий напрям, який доцільно виокремити у самостійний розділ регіональної політики держави, об’єктом якої повинні бути: проблеми просторового та соціально-економічного розвитку транскордонних регіонів України; прикордонна торгівля; забезпечення конкурентоспроможності на транскордонних ринках; проблеми розвитку прикордонної інфраструктури; формування єврорегіонів тощо”.

У процесі обговорення учасники засідання „круглого столу” окреслили напрями, форми та методи реалізації державної регіональної політики та підходи до розробки та узгодження з прикордонними регіонами сусідніх держав стратегічних планів і цільових комплексних програм розвитку регіонів; обговорили пропозиції щодо вдосконалення інституційної бази, організаційних форм реалізації регіональної політики та її транскордонної складової.