ЗВІТ
про "круглий стіл"

У своєму вступному слові директор Одеського філіалу НІСД Олексій Волович закликав учасників заходу при обговоренні проблемних питань транскордонної українсько-молдовської співпраці відноситися з повною повагою до нашого дружнього сусіда - Молдови, яка є нашим союзником в рамках ГУАМ і Спільноти демократичного вибору (СДВ). При цьому він висловив здивування подекуди надмірним ажіотажем і драматизацією можливих негативних наслідків функціонування нафтотерміналу в Джурджулештах (на території Молдови, поблизу українського міста Рені) для навколишнього українського середовища, в той час як в районі Українського Придунав'я розташовано близько 40 об'єктів обласного рівня, що є екологічно небезпечними.

"Круглий стіл" складався з двох сесій. Першу сесію "Проблеми соціально-економічного розвитку Українського Придунав'я в контексті українсько-молдовської прикордонної співпраці" вів відомий політичний і державний діяч, досвідчений регіоналіст, депутат Одеської обласної ради Сергій Гриневецький, який у своєму виступі відзначив важливість південного вектору зовнішньої політики для держави в контексті національної безпеки України. Зокрема він наголосив на високій конкуренції між державами Чорноморського басейну за вантажопотоки та маршрути транзиту енергоносіїв. С. Гриневецький зауважив, що держава приділяє недостатню увагу такому стратегічно важливому регіону, як Придунав'я, в якому сконцентрований цілий вузол проблем політичного, економічного, соціального, екологічного та етнонаціонального характеру.

C. Гриневецький нагадав присутнім, що за часів його семирічної роботи на посаді голови Одеською облдержадміністрації неодноразово перед керівництвом держави піднімалось питання про необхідність приділяти більше уваги Українському Придунав'ю. Результатом цих зусиль стало ухвалення Кабінетом міністрів Комплексної програми розвитку цього регіону на 2004-2010 роки, а також відновлення судноплавства в українській частині дельти Дунаю. Проте, за словами С. Гриневецького, програма виконувалась трохи більше півроку і після 2004 року її фінансування було згорнуто. Аналогічна ситуація склалася і з каналом Дунай-Чорне море, який через відсутність фінансування замулився і став непридатним для використання. Серед інших проблем Українського Придунав'я С. Гриневецький назвав постійну загрозу відключення південних районів Одеської області від Молдовської ДРЕС, а також блокування порту Рені внаслідок введення Україною нових митних правил на придністровській ділянці українсько-молдовського кордону і припинення вантажних потоків по території Придністров'я.

В ході роботи "круглого столу" співробітники Одеського філіалу НІСД Ю. Мельник, В. Шевченко, О. Дьяков та інші учасники провели комплексний аналіз розвитку даного регіону, зокрема основних складових соціально-економічного розвитку регіону - діяльності морегосподарського комплексу, стану екологічної, демографічної та етнонаціональної сфери. Результати проведеного аналізу засвідчили про необхідність посилення уваги з боку держави до розвитку Українського Придунав'я, враховуючи його стратегічний статус для нашої країни. Зокрема, заступник директора Одеського філіалу НІСД Володимир Шевченко зробив висновок про те, що регіон не є депресивним в силу свого потенціалу, але недостатнє врахування державою його основних переваг і, перш за все, людського фактору може призвести до депресивного стану, особливо якщо не враховувати значну геополітичну динаміку на європейському континенті - розширення ЄС. На думку Юрія Мельника, важливу роль у розвитку Українського Придунав'я могла б відіграти реалізація стратегічних проектів у регіоні, зокрема будівництво залізниці Ізмаїл-Рені, модернізація та електрифікація колії Білгород-Дністровський-Ізмаїл, будівництво мосту через Дністровський лиман та відновлення за найбільш оптимальним варіантом водного маршруту через українську частину дельти Дунаю.

Були заслухані доповіді представника Одеської залізниці М. Бондаря щодо проблем узгодження міждержавних відносин у сфері залізничних перевезень, зокрема у напрямку до порту Рені, директора Одеського науково-дослідного інституту землеустрою П. Побережнюка про хід облаштування кордону між Україною та Молдовою, виконавчого директора громадської організації "Одеський регіональний центр "Альтернатива" А. Палієнка щодо інвестиційної привабливості Українського Придунав'я та необхідності розширення трансляції національного телерадіоефіру на територію Українського Придунав'я, у тому числі через будівництво телерадіовежі.

Друга сесія "круглого столу", яку вів директор філіалу НІСД в Одесі О. Волович, стосувалася безпосередньо питання екологічної, технічної та соціально-економічної оцінки можливих наслідків функціонування нафтотерміналу в Джурджулештах. Перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища В. Крутякова торкнулася питання екологічних аспектів прикордонних проблем України з Молдовою. Зокрема, встановлено, що нафтотермінал в Джурджулештах може здійснювати суттєвий негативний вплив на довкілля, що пов'язано із специфікою території та гідрологією річки Дунай. На думку В. Крутякової, особливо слід враховувати, що він розташований у безпосередній близькості від водозаборів питного водопостачання українських населених пунктів, а також систем рибногосподарського та зрошувального призначення. Наголошувалось також, що екологічні проблеми зосереджені не тільки навколо нафтотерміналу у Джурджулештах, а мають поширення й на інші ділянки кордону між Україною та Молдовою. Так, на міждержавному рівні потребує вирішення питання золошлаковідвалів ЗАТ "Молдавська ДРЕС", що розташовані на території Біляївського району області. Через діяльність даного підприємства існує також низка інших проблем екологічного характеру для регіону, що негативно впливає на довкілля та безпеку життєдіяльності населення.

Проректор Одеського Державного екологічного університету Ю. Тучковенко повідомив про можливі екологічні ризики від реалізації проекту згаданого нафтотерміналу. Науковцем запропоновано створити робочу групу з проведення експертизи даного проекту з метою подальшої мінімізації можливих негативних наслідків від його реалізації. Спеціалістами Одеського філіалу НІСД була представлена характеристика та аналіз екологічних складових проекту з будівництва нафтотермналу. Була відзначена особлива екологічна уразливість регіону та подальше ускладнення екологічного становища через реалізацію зазнаного проекту.

Головний спеціаліст гідролог ЧорноморНДІпроекту М. Штефан представив технічні аспекти проекту та пропозиції щодо складу заходів, як виключали б негативний вплив нафтотерміналу. Відзначено, що позитивне розв'язання проблеми у принципі існує, але воно можливе за умови активної позиції української сторони через посилення міждержавного діалогу. Більш того, закордонний досвід свідчить про впровадження у практику страхування перевезень екологічно шкідливих продуктів водним шляхом, що унеможливлює здійснення таких перевезень сторонами, які не можуть гарантувати їх безпеку.

Незалежний експерт Артем Філіпенко зупинився на питанні співпраці України та Молдови у рамках регіональних інтеграційних об'єднань - ГУАМ та СДВ. Підкреслено, що потенціал цих міждержавних утворень використовується обома сторонами недостатньо.

Представник національного перевізника ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" головний гідротехнік Є. Князєв відзначив проблемний характер існування нафтотерміналу для навігації на цій ділянці Дунаю і пов'язані з цим труднощі у здійсненні виробничої діяльності пароплавства.

Голова Ренійської районної держадміністрації А. Булгаров відзначив проблему техногенної загрози з боку нафтотерміналу для міста та порту Рені. Оскільки нафтотермінал знаходиться вище за течією на незначній відстані від перевантажувальних комплексів порту, де здійснюється перевалка пожежонебезпечних вантажів, а технічне оснащення нафтотерміналу, у тому числі з пожежного захисту, є недостатнім, існують реальні загрози мешканцям, довкіллю та господарським об'єктом, що знаходяться у зоні впливу нафтотерміналу.

У виступі Представника Міністерства закордонних справ України в Одесі Юрія Вербицького відмічено важливість питання, порушеного на круглому столі. При цьому дипломат зазначив можливість своєї допомоги у вирішенні певних питань, що стосуються його компетенції. Представники посольства України в Молдові перші секретарі В. Голінко і В. Бондарук зазначили необхідність зваженого підходу щодо відносин з Молдовою. Зокрема важливе місце посідає правильна та чітко розрахована процедура демаркації, у тому числі із застосуванням технічних засобів, так як помилок у цьому процесі допускати не можна. Відповідно цей процес не можна і прискорювати через можливість виникнення у подальшому конфліктних ситуацій.

Старший науковий співробітник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень В. Крисілов запропонував створити систему багатовимірної діагностики стану довкілля біля нафтотермналу в Джурджулештах. Керівник Центру регіональних досліджень в Одесі І. Студенніков відмітив необхідність більш тісного співробітництва між державними установами та неурядовими організаціями для обміну інформацією і проведення спільної експертизи проектів, що можуть мати транскордонний вплив.