СТАВЛЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Метою аналітичної записки є дослідження ставлення громадян до основних напрямів зовнішньої політики та деяких механізмів їх реалізації (як то проведення всеукраїнського референдуму щодо вступу до НАТО) та уявлень про місце України в глобалізованому світі.

У записці використані дані таких соціологічних досліджень:

· опитування Інституту соціології НАН України, проведене у червні 2007 р. в усіх областях України, АР Крим та м. Києві. Всього опитано 1800 респондентів віком від 18 років і старше. Похибка вибірки – 2,3 %;

· опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 8-13 лютого 2008 р. Методом інтерв'ю опитано 2046 респондентів, що мешкають в усіх областях України, у Криму та в м. Києві за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,5 % для показників близьких до 50 %, 3,0 % – для показників близьких до 25 %, 2,0 % – для показників близьких до 10 %;

· дослідження Всеукраїнської соціологічної служби “Ставлення населення України до актуальних соціально-політичних проблем розвитку країни”, яке проводилося з 27 лютого по 8 березня 2008 р. в усіх областях України, АР Крим і м. Києві. Всього за випадковою квотною вибіркою з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України (населений пункт, в якому проживає респондент, стать, вік, освіта) було опитано 2489 респондентів. Допустима статистична похибка становить 2,5 %;

· дослідження Центру економічних та політичних досліджень імені О.Разумкова, проведене з 20 по 26 квітня 2007 р. в усіх регіонах України. Опитано 2014 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3 %. Опитування здійснювалося в усіх областях України, м. Києві та АР Крим за багатоступеневою випадковою вибіркою із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками (регіон проживання, тип і розмір населеного пункту, вік, стать). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3 %.

Динаміка ставлення українців до напрямів зовнішньої політики держави

Дані Інституту соціології НАН України дають змогу прослідкувати динаміку преференцій громадян щодо напрямів зовнішньої політики України. Після 2005 р. зменшилась частка респондентів, які віддавали перевагу “орієнтації на схід” (розширення зв’язків у межах СНД, відносини переважно з Росією) і зросла кількість прихильників “західної орієнтації”. У 2006 р. відбулося повернення до показників 2004 р. Водночас продовжує зменшуватись кількість тих, хто вважає за необхідне зміцнювати схiдно-слов'янський блок (Україна, Росiя, Бiлорусь). Утримується тенденція до зростання числа тих громадян, які опираються перш за все на власнi ресурси, змiцнюючи незалежнiсть.

Таблиця 1

Якому   шляху   розвитку   України   Ви   надаєте   перевагу?

	2004	2005	2006	2007
Насамперед розширювати зв'язки в рамках СНД	13,1	10,9	13,7	13,2
Розвивати вiдносини переважно з Росiєю	11,4	8,3	9,9	11,4
Змiцнювати перш за все схiдно-слов'янський блок (Україна, Росiя, Бiлорусь)	34,3	29,3	31,7	25,4
Встановлювати зв'язки насамперед з розвиненими країнами Заходу	14,4	17,9	15,2	14,5
Опиратися перш за все на власні ресурси, зміцнюючи незалежність	17,1	20,2	20,3	20,4
Рiзнi регіони України мають обирати свій шлях	–	2,9	2,3	4,0
Інше	1,3	1,6	0,6	0,6
Важко вiдповiсти	8,4	8,9	6,3	10,5

Розглянемо докладніше позицію громадян щодо приєднання України до різноманітних міжнародних союзів. За даними червневого (2007 р.) опитування Інституту соціології НАН України, 59,3 % опитаних позитивно ставляться до ідеї приєднання до союзу Росії та Білорусі, 43,4 % респондентів скоріше позитивно ставляться до вступу в ЄС (і лише 17,5 % – скоріше негативно). Противників вступу до НАТО виявилось 58,4 %.

Варто зауважити, що формулювання питань не було рівнозначним, оскільки в одному разі йшлося про вступ, а в іншому – лише про ідею вступу, що завжди сприймається більш толерантно.

Таблиця 2

Як   Ви   ставитесь   до...,%

	Вступу України до НАТО	Вступу України до Європейського Союзу	Ідеї приєднання України до союзу Росії та Білорусі
Скорiше негативно	58,4	17,5	20,2
Важко вiдповiсти	28,4	39,1	20,5
Скорiше позитивно	13,2	43,4	59,3

Існує залежність між спрямованістю вектору інтеграційних симпатій респондентів та їх ставленням до США і Росії:

· переважна більшість (78,6 %) громадян вважає, що США негативно впливають на Україну, скоріше позитивно ставляться до ідеї приєднання до союзу Росії та Білорусі й лише третина – схвалюють вступ до ЄС;

· 78,8 % опитаних російськомовних громадян і 78,2 % опитаних, які не вважають Україну своєю Батьківщиною, є прихильниками східно-слов´янської орієнтації України.

Виявлена також кореляція між віком респондентів та вибором напряму інтеграції – серед прихильників східно-слов´янського вектору 68,5 % людей старшого віку (55 років і старші).

Вагомим чинником зовнішньополітичних орієнтацій українців є їх уявлення про стан економіки країни – до сходу тяжіють 70,4 % опитаних, які вважають, що українська економіка не готова до входження до глобальної економіки.

Ті, хто переважно позитивно ставляться до ідеї приєднання України до союзу Росії та Білорусі, серед основних аргументів на користь свого вибору називають:

· близькiсть та взаєморозумiння мiж народом України та народами обраного союзу (49,7 %);

· економiчну зацiкавленiсть країн союзу в бiльш тiсних зв'язках з Україною (28,4 %);

· наявнiсть в Українi людських ресурсiв належного рівня (освiченостi, професiйностi, культури працi та бізнесу (18,7 %).

Переважна більшість прихильників ідеї приєднання до союзу Росії та Білорусі мешкають на Півдні та Сході країни.

Таблиця 3

Як   Ви   ставитеся до ідеї приєднання України до союзу

Росії й Білорусі (по регіонах*), %?

	Захiд	Центр	Пiвдень	Схiд
Скорiше негативно	52,7	19,3	8,1	6,5
Важко вiдповiсти	24,5	27,7	12,5	16,1
Скорiше позитивно	22,8	53,0	79,4	77,4

Респонденти, які переважно негативно ставляться до ідеї приєднання України до міжнародних союзів, аргументують свою позицію тим, що:

· низький рiвень розвитку України не дозволяє їй стати рiвноправним партнером для iнших країн (22,4 %);

· Україна i без такого входження здатна пiдтримувати добросусiдськi вiдносини з iншими країнами (21,1 %);

· входження України до того чи iншого союзу країн несе в собi загрозу втрати незалежностi (14,9 %);

· лише нейтралiтет здатний забезпечити Українi її безпеку (12,4 %).

Певні тенденції прослідковуються й у групі прихильників вступу України до ЄС:

· скоріше позитивно приєднання до ЄС зустрінуть 81,3 % громадян, які вважають вплив зовнішньої політики США на Україну переважно позитивним;

· схвалюють прагнення вступити до ЄС 56,8 % з тих, хто вважає, що економіка України скоріше не готова до входження в глобальну економіку й 39,7 % переконані в цілковитій неготовності вітчизняної економіки до глобальних викликів;

· вступ до ЄС підтримує половина з громадян, чия рідна мова українська і третина опитаних, які рідною мовою вважають російську;

· більшу підтримку західний вектор інтеграції має серед громадян з середньою та вищою освітою (“за” – кожен другий), тоді як серед опитаних з початковою чи неповною середньою освітою лише 36,3 %;

· позитивно до вступу України до Європейського Союзу ставиться кожен другий з тих, хто вважає Україну своєю Батьківщиною і третина опитаних, які не вважають Україну своєю Батьківщиною;

· скоріше позитивно вступ до ЄС сприйме майже половина українців віком від 18 до 55 років та 35,3 % громадян старшого віку (більше 55 років).

Серед основних аргументів на користь вступу до ЄС опитані називали такі:

· економiчна зацiкавленiсть країн союзу в бiльш тiсних зв'язках з Україною (31,6 %);

· наявнiсть в Українi належних людських ресурсiв (освiченостi, професійностi, культури працi та бизнесу (28,7 %);

· гарантiї безпеки України (27,9 %).

Більшість прихильників вступу до ЄС проживають на Заході та в Центрі країни, проте потенціал мають і Схід та Південь, оскільки там майже половина респондентів не змогли визначитися.

Таблиця 4

Як   Ви   ставитесь   до вступу України до Європейського Союзу (по регіонах*), %?

	Захiд	Центр	Пiвдень	Схiд
Скорiше негативно	6,1	16,3	25,5	21,9
Важко вiдповiсти	28,4	38,4	46,1	43,3
Скорiше позитивно	65,5	45,3	28,4	34,8

За даними Центру економічних та політичних досліджень імені О.Разумкова 30,5 % опитаних висловили сподівання, що інтеграція до ЄС може стати об’єднуючою загальнонаціональною ідеєю, тоді як 43,7 % з цим не погоджуться, а 25,8 % не мають власної думки щодо ймовірності такого впливу.

Найбільший рівень підтримки євроінтеграції як об’єднавчої ідеї демонструють жителі Центру країни* (41,7 % проти 28,4 % песимістів), на Півдні і Сході скептичні позиції з цього питання засвідчили більшість опитаних (по 58,3 %).

За даними квітневого (2007) дослідження Центру економічних та політичних досліджень імені О.Разумкова в громадській думці переважають сумніви щодо того, що українська влада готова жити та управляти країною за європейськими нормами й стандартами. У квітні 2007 р. таку готовність влади заперечували близько 70 % громадян (31,5 % – вважали, що влада “скоріше не готова”, 38,5 % – “зовсім не готова”) і лише 15,6 % вірили в європейський рівень української влади.

Ставлення громадян України до блоку НАТО

У лютому 2008 р. Київський міжнародний інститут соціології провів соціологічне опитування, яке мало на меті з’ясувати думку населення стосовно декларованої певними політичними силами нагальної необхідності проведення референдуму щодо вступу до НАТО.

21 % опитаних, відповідаючи на питання, коли доцільно проводити референдум щодо вступу України до НАТО, відповіли, що такий референдум не потрібен взагалі, 37 % респондентів висловились за те, щоб відкласти референдум, доки населення не буде достатньо поінформованим про НАТО, 10 % вважають, що референдум потрібно відкласти на 2-3 роки й лише 18 % опитаних вважали, що референдум щодо вступу до НАТО доцільно провести обов’язково вже цього року, 14 % опитаних не мають чіткої думки з цього питання.

29 % прихильників Комуністичної партії України, 20 % – Партії регіонів, 18 % – Блоку Литвина, по 16 % – НУНС і БЮТ вважають, що такий референдум не потрібен взагалі.

47 % прихильників НУНС, 43 % – БЮТ, 42 % – Блоку Литвина, 33 % – Партії регіонів і 30 % – КПУ вважають доцільним відкласти референдум щодо вступу до НАТО до часів, коли населення буде належним чином поінформовано стосовно НАТО.

За даними дослідження Всеукраїнської соціологічної служби в лютому-березні 2008 р., ідею вступу України до НАТО (саме ідею!):

однозначно пiдтримують	11 %	30,5 %
скорiше пiдтримують	19,5 %
скорiше не пiдтримують	21,3 %	55,9 %
однозначно не пiдтримують	34,6 %
не можуть визначитись	13,6 %

За даними опитування Всеукраїнської соціологічної служби, 36,1 % громадян вважають, що референдум треба проводити сьогодні, на етапі підготовки до вступу; на думку 26,6 % його слід провести напередодні вступу, коли проблема постане практично; 16,0 % опитаних вважають референдум не потрібним, адже цю проблему може вирішити Верховна Рада; не змогли вiдповiсти 20,5 % респондентів.

Якби сьогоднi вiдбувся референдум щодо вступу України до НАТО, то однозначно за проголосували б 11,5 %; скорiше за, нiж проти – 20,2 %; скорiше проти, нiж за – 19,7 %; однозначно проти – 35,6 %; не визначились – 12,2 % респондентів.

Порівняння даних двох представлених вище досліджень дає підстави вважати достатньо сталим розподіл ставлень українців щодо вступу до НАТО і недостатньо відрефлексованою проблему всенародного референдуму з цього приводу.

Окремий інтерес представляє громадська думка стосовно позицій двох потужних міжнародних гравців, які докладали різновекторних зусиль на етапі підготовки та прийняття рішення щодо надання Україні ПДЧ.

Росія погрожує Україні “адекватними заходами”, якщо остання вступить до НАТО, а сама широко спiвробiтничає з НАТО. Як Ви оцінюєте таку політику?

· це правильна політика Росії – 18,2 %;

· це політика подвійних стандартів – 18,9 %;

· це втручання у внутрiшнi справи України – 35,3 %;

· важко вiдповiсти – 26,7 %;

· не відповіли – 0,9 %.

За даними Інституту соціології НАН України (червень 2007 р.) позитивно до вступу України до НАТО ставляться 51,6 % респондентів, які вважають, що зовнішня політика США позитивно впливає на нашу країну, а також 20,9 % респондентів, які переконані, що зовнішня політика США зовсім не впливає на Україну. Схвалюють вступ до НАТО 18,5 % громадян, для яких українська мова рідна і 5,1 % респондентів, для яких рідна мова російська. Позитивно до євроатлантичної інтеграції нашої країни ставляться 14,4 % громадян, які вважають Україну своєю Батьківщиною і 7 % громадян, які так не вважають.

Більше прихильників вступу до НАТО налічується у вікових групах до 30 років (14,8 %), 30-55 років (15 %), менше – серед громадян похилого віку (9,1 %).

Більшість прихильників євроатлантичної інтеграції мешкає на Заході й у Центрі країни, у цих же регіонах найбільшою є частка тих респондентів, хто не визначився в цьому питанні.

Таблиця 5

Як   Ви   ставитеся   до Вступу України до НАТО, %,

	Захiд	Центр	Пiвдень	Схiд
Скорiше негативно	25,0	53,0	80,5	73,3
Важко вiдповiсти	43,6	34,5	12,9	21,2
Скорiше позитивно	31,4	12,5	6,6	5,5

Основними аргументами на користь вступу до НАТО його прихильники вважають:

· гарантії безпеки України (51,5 %);

· наявність в Україні значного економічного потенціалу (35,3 %);

· наявність в Україні належних людських ресурсів (освiченостi, професiйностi, культури працi та бізнесу) (35,4 %);

· економiчну зацiкавленiсть країн союзу в бiльш тiсних зв'язках з Україною (32,5 %).

Ставлення респондентів до процесу глобалізації та місця в ньому України

За даними Інституту соціології НАН України (червень 2007 р.) 36 % опитаних не чули нічого про глобалізацію, 20,6 % – щось чули про це і ще 15,2 % – дещо обізнані з цією проблемою. Добре обізнаними з проблемами і перспективами глобалізації вважають себе 4 % опитаних.

Третина тих, хто вважають себе компетентними, оцінюють вплив глобалізаційних процесів як вигідний для нашої країни, 20,2 % – як не вигідний, а майже кожен четвертий сподівається, що глобалізація не позначиться на українських реаліях.

Більшість тих, хто позиціонує себе обізнаними з глобалізацією, вважають, що окремі держави, мiжнароднi органiзацiї, громадськi рухи можуть впливати на процес глобалiзацiї у своїх інтересах: безумовно – 30,8 %, ймовірно – 49,9 %.

Найвпливовішими учасниками глобалізації визнаються Європейський Союз (43,9 %), США (35,2 %), Світовий банк, Мiжнародний валютний фонд, Свiтова органiзацiя торгiвлi (28,3 %), транснаціональні корпорації (16,2 %).

Таблиця 6

На   Вашу   думку,   якi   з   наведених   рушiйних   сил   найбiльшою   мiрою   впливають   на   процес   глобалiзацiї? ,%

(можна було обирати кілька варіантів відповіді)

Європейський Союз	43,9
Спiвдружнiсть незалежних держав (СНД)	8,7
Нацiональнi уряди рiзних країн свiту	9,1
США	35,2
Росiя	12,4
Китай	4,1
Україна	2,3
Профспiлки	0,7
Фiнансовий капiтал	14,6
Транснацiональнi корпорацiї	16,2
Велика вiсiмка	15,3
Світовий банк, Мiжнародний валютний фонд, Свiтова органiзацiя торгiвлi	28,3
Полiтичнi партiї	5,5
Антиглобалiстськi рухи	3,4
Єдиний економiчний простiр (Росiя, Бiлорусь, Казахстан)	7,5
Важко вiдповiсти	15,0

Найбільшою довірою серед зазначених агентів глобалізаційних процесів в обізнаних громадян користуються: Європейський союз (35 %), Росія (16,5 %), Світовий банк, Мiжнародний валютний фонд, Свiтова органiзацiя торгiвлi (15,6 %), Єдиний економiчний простiр (Росiя, Бiлорусь, Казахстан) (14,2 %), СНД (10,5 %) тощо.

Найбільш позитивно, на думку обізнаних, глобалізація впливає на такі сторони суспільного життя в Україні як: культурні обміни з іншими країнами (39,3 %), економічне зростання (31,6 %), науково-технічний прогрес (31,4 %), солідарність з іншими країнами (22,7).

Найбільш негативний вплив глобалізація, на думку опитаних, справляє на нерівність між багатими та бідними (35,1 %), навколишнє середовище (26,6 %), робочу силу (14,1 %), зайнятість (10,3 %).

Таблиця 7

На   якi   з   наведених   нижче   сторiн   суспiльного   життя   України,   на   Вашу   думку,   глобалiзацiя   робить   найбiльший   позитивний   вплив?  

(можна було обрати кілька варіантів відповідей),%,

Культурнi обмiни з iншими країнами	39,3
Солiдарнiсть з iншими країнами	22,7
Демократiя	15,0
Економiчне зростання	31,6
Охорона здоров'я	13,6
Якiсть суспiльних послуг	9,0
Навколишнє середовище	8,9
Нерiвнiсть мiж багатими та бiдними країнами	3,1
Зайнятiсть	10,0
Науково-технiчний прогрес	31,4
Iнформацiйнi технологiї	22,3
Робоча сила	9,0
Не впливає на жодну з цих сторiн	3,7
Важко вiдповiсти	13,4

79,6 % респондентів вважають, що економіка України не готова до входження до глобальної економіки. Основними причинами цього, на думку опитаних, є: політична нестабільність у країні (56,5 %); корумпованість політичних та ділових лідерів (55,3 %); неконкурентоспроможність економіки (38,8 %); недостатнiй розвиток iнфраструктури (транспорту, зв'язку, електроенергетики, водопостачання, фiнансового й банкiвського обслуговування, пiдготовки кадрiв) (33,4 %).

За даними Інституту соціології (червень 2007 р.), майже половина опитаних громадян (49,6 %) оцінювала вплив зовнішньої політики США на нашу країну як негативний, 10,2 % – як позитивний, а 13,4 % респондентів вважали, що зовнішня політика США на Україну ніяк не впливає.

32,7 % опитаних також вважають, що США не мають позитивного впливу на жодну зі сторін світового життя. Позитивний вплив США на боротьбу з тероризмом визнають 21,5 % респондентів, а на зростання світової економіки – 15,3 % українців.

Таблиця 8

На   якi   з   наведених   нижче   сторiн   суспiльного   життя   України,   на   Вашу   думку,   глобалiзацiя   робить   найбiльш   негативний   вплив?

(можна було обрати кілька відповідей), %

	% к ответ
Культурнi обмiни з iншими країнами	2,5
Солiдарнiсть з iншими країнами	5,1
Демократiя	7,2
Економiчне зростання	7,4
Охорона здоров'я	4,1
Якiсть суспiльних послуг	4,7
Навколишнє середовище	26,6
Нерiвнiсть мiж багатими та бiдними країнами	35,1
Зайнятiсть	10,3
Науково-технiчний прогрес	4,0
Iнформацiйнi технологiї	2,5
Робоча сила	14,1
Не впливає на жодну з цих сторiн	6,8
Важко вiдповiсти	30,4

Таблиця 9

Як   Ви   вважаєте,   якi   з   наведених   причин   бiльшою   мiрою   перешкоджають   входженню   нашої   країни   в   глобальний   соцiально-економiчний   простiр?

(можна було відмітити кілька відповідей, тому сума відсотків не дорівнює 100),%

Недостатнiй розвиток iнфраструктури (транспорту, зв'язку, електроенергетики, водопостачання, фiнансового та банкiвського обслуговування, пiдготовки кадрiв)	33,4
Корумпованiсть полiтичних i дiлових лiдерiв	55,3
Неконкурентоспроможнiсть економiки	38,8
Полiтична нестабiльнiсть у країнi	56,5
Науково-технiчне вiдставання вiд розвинених країн	20,4
Нестача фахiвцiв, що одержали освiту в захiдних країнах	7,2
Вiдсутнiсть вiдповiдної геополiтичної та геоекономiчної стратегiї	8,4
Жодна з цих причин не перешкоджає	1,3
Важко вiдповiсти	10,5

Таблиця 10

Як   Ви   вважаєте,   на   якi   сфери   сучасного   свiтового   життя   здiйснюють   позитивний   вплив   США?

(можна було відмітити кілька відповідей, тому сума відсотків не дорівнює 100),%

Зростання свiтової економiки	15,3
Боротьба проти тероризму	21,5
Забезпечення миру й мiжнародної безпеки	8,1
Подолання бiдностi у свiтi	9,5
Охорона навколишнього середовища	7,5
На жодну з них не мають позитивного впливу	32,7
Важко вiдповiсти	30,7

Оперативно-аналітичний відділ

(В. Зорько)

---

* Склад регіонів виокремлених у дослідженнях Інституту соціології:

Центр: Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Київська (разом з Києвом), Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області.

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області.

Схід: Харківська, Донецька, Луганська області.

Південь: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та АР Крим.

* Використовується наступний розподіл територій за регіонами: Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська,Тернопільська, Чернівецька області; Південь: АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Схід: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська області; Центр: м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області.